З Новим Роком!

Дивно чути таке привітання на початку грудня, але саме в цей час, між 27 листопадом і 3 грудням, розпочинається новий рік у християн західної традиції (католики і частина протестантів).

Початок церковного року називається Адвентом (з лат. adventus – прихід), він починається за чотири неділі перед Різдвом і закінчується 24 грудня Вігілією (Свят Вечір). Цей час служить для роздумів, молитви та посту.

Церковний календар

Духовний сенс Адвенту має подвійне значення.

По-перше – це радісне очікування Різдва Христового – народження Спасителя.

По-друге – це час роздумів і приготування до другого пришестя Христа (грец. παρουσία).

ЛІТУРГІЯ

Літургічний колір цього часу – фіолетовий, який символом каяття і роздумів над повторним пришестям Христа (Адвент) чи жертвою Христа (Страсний час – Великий Пост).

Іноді в третю неділю Адвенту Gaudete (Неділя радості) фіолетовий колір, змінюють на рожевий – символ радості з дару спасіння і приходу Спасителя.

Назву третя неділя Адвенту отримала від початкового слова інтроіта (лат. – літургічний спів-молитва на підставі текстів зі Святого Писання, зазвичай псалмів), який на латинський мові виглядає так: Gaudete in Domino semper: iterum dico, gaudete. Modestia vestra nota sit omnibus hominibus: Dominus enim prope est. Nihil solliciti sitis: sed in omni oratione petitiones vestrae innotescant apud Deum. Benedixisti Domine, terram tuam: avertisti captivitatem Jacob.

ІСТОРІЯ

Перші згадки про святкування Адвенту досить давні і сягають ще четвертого віку (Сарагоський собор, Мосарабська та Галліканська літургії ). В Римі святкувати Адвент почали тільки з шостого століття, як радісне очікування на прихід Христа, без практики посту.

Традицію святкування Адвенту протягом чотирьох неділь затвердив папа Григорій Великий. Згодом Адвент отримав друге значення, як очікування на повторний прихід Христа та набрав форми посту і каяття.

ТРАДИЦІЯ

Одна з найбільш знаних, але досить молода традиція повязана з Адвентом – це виготовлення Адвентівського (Різдвяного) вінка зі свічами. Цю традицію вигадав лютеранський пастор і вчитель Йоханн Хінріх Віхерн (1808-1881) у 1838р., коли він змайстрував зі старого колеса (діаметром 2м) вінок, котрий прикрасив 24 малими свічами (дні) та 4 великими (неділі). Це було зроблено для щоб діти зі школи-інтернату могли б рахувати час, що залишився до Різдва Христового. Пізніше Віхерн скоротив кількість свічок до чотирьох – недільних.

Символіка адвентівського вінка досить багата і різноманітна, адже немає офіційної версії.

Можна зустріти такі пояснення:

  • Зелені гілки – це символі вічного життя.
  • Світло свічок символізує Христа і очікування на Його прихід.

Свічки на кожну неділю Адвенту:

  1. свічка миру.
  2. свічка віри.
  3. свічка любові.
  4. свічка надії

Є також інший варіант пояснення символіки свічок, що бере до уваги літургічні читання під час недільних богослужінь Адвенту:

  1. свічка Пророцтва.
  2. Віфліємська свічка
  3. свічка Пастухів
  4. Ангельська свічка

Адвент – це винятковий і незвиклий час, який можете стати:

  • часом молитви і посту;
  • часом роздумів про неймовірне Боже чудо – Бог зійшов з небес і став одним із нас;
  • часом прийняття Божого дару спасіння;
  • часом радісного очікування на повторний прихід Христа.

Або він може бути, як завжди – часом гонитви за подарунками і знижками, часом прибирання, і готування. Він може залишитись втраченим часом, в якому немає місця для Христа, або – ні.