16 жовтня лютеранська церква згадує Лукаса Кранаха-старшого.

Він народився в 1472 році в містечку Кронах у Верхній Франконії. У 1505 році його помітив і запросив працювати придворним художником саксонський курфюрст Фрідріх III Мудрий. Кранах переїжджає в Віттенберг, де втягується в придворне і суспільне життя, зокрема знайомиться з університетським професором Мартіном Лютером, з яким пізніше у нього зав’язується дружба. Художник отримує величезну популярність і організовує художню майстерню, щоб працювати над великою кількістю замовлень. У цій майстерні працював, зокрема його син Лукас Кранах-молодший, який теж досяг великих успіхів в живописі.

Лукаса Кранаха-старшого іноді називають «художником Реформації». Він був сучасником і навіть співучасником ключових її подій, зокрема профінансував видання Біблії німецькою мовою, ілюстрував її, був присутній на заручинах і став хрещеним батьком дочки Лютера та довгий час був прихожанином Міський церкви Святої Марії (Штадткірхе) у Віттенберзі, настоятелем якої був Йоганн Бугенгаген – вірний соратник реформатора. Кранах не був фанатично релігійний, але його художній внесок в справу Реформації величезний. Частиною цього вкладу є, зокрема, знаменита вівтарна композиція в Міський церкви Віттенберга, яку він, як можна припустити, оформлював за активної участі сина Лукаса і співробітників своєї майстерні в 1547 році, вже в досить поважному віці 75 років. Помирає художник в Веймарі 16 жовтня 1653, перебуваючи поруч з опальним і позбавленим влади курфюрстом Саксонії Іоганном Фрідріхом, якого, завдяки своєму авторитету, Кранах визволив із в’язниці.

Алтарна композиція Міської церкви Віттенбергу “Алтар Реформації”

Лютеранська церква з самого свого початку дуже цінувала мистецтво, в тому числі образотворче, і бачила в творчості благочестиве покликання. Про це щороку лютеранам нагадує День пам’яті Лукаса Кранаха.