28 жовтня в приміщенні лютеранської церкви Святої Катерини м. Києва відбувся круглий стіл «20 років живого діалогу – «Декларація про оправдання» присвячений 20-річчю підписання «Спільної декларації щодо доктрини виправдання» між Католицькою Церквою та Всесвітньою Лютеранською Федерацією. Захід був організований спільно Німецькою Євангелічно-Лютеранською Церквою України та Комісією Української Греко-Католицької Церкви з міжконфесійних та міжрелігійних відносин.

У круглому столі взяли участь Голова Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук, єпископ НЄЛЦУ Павло Шварц, єпископ-номінант Київсько-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні о. Олександр Язловецький, протоієрей о. Ігор Шабан голова Комісії УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин, священнослужителі, богослови різних конфесій, науковці.

Блаженніший Святослав зазначив три головні аспекти, які зробили можливим підписання Декларації. Перший – намагання дізнатися у що дійсно вірять учасники діалогу, лютерани та католики. Другий аспект, що під час складання документу, сторони не лише робили наголос на питаннях, що їх об’єднують, але й розбіжностях в поглядах, ні в якому разі не закриваючи очі на них. Третій аспект – це заклик не зупинятися на тому, що нас роз’єднує, але йти далі шляхом діалогу.

На думку Голови УГКЦ, в Україні досі немає офіційного, систематичного, богословського і екуменічного діалогу, проте він можливий і його не треба боятися.

Єпископ-номінант Олександр Язловецький представив історичні передумови підписання Декларації та розкрив ключове теологічне питання документу: взаємозв’язок між вірою та вчинками, спільне та розбіжності в позиціях лютеран та католиків. Єпископ-номінант також розповів, як в сільській місцевості на Поділлі він запитав пасторів та священиків, як вони будують екуменічні відносини. На що ті відповіли, що  прочитали Декларацію та беруть її за приклад для практичного використання.

Єпископ Павло Шварц доповнив інформацію про історичні передумови підписання Декларації в ХХ столітті, про переосмислення ролі віри в РКЦ та благодаті у лютеран, про що зауважив Дітріх Бонхоффер в книзі «Слідувати за Христом», говорячи про «дешеву благодать». Потім  єпископ НЄЛЦУ зазначив, що не зважаючи на перераховану о. Олександром велику кількість зустрічей та документів рішення про підписання Декларації було прийняте лише в останній момент. Через це чотири церкви ВЛФ голосували проти.

Також Павло Шварц, висловив думку, що проблема навколо Декларації в тому, що з її змістом не знайомі і до документу відносяться за принципом “не читав, але засуджую”. Особливо неприємно, що лише незначна частина студентів теології його читала. Єпископ розповів, як він брав участь в організації спільної зустрічі між студентами Євангелічної академії в Варшаві, де він в той час навчався, та студентами-католиками на цю тему. Павло Шварц погодився з блаженнішим Святославом, що Декларація є прекрасною можливістю дізнатися, що думає інша сторона, а не фантазувати щодо цього.

Після цих виступів інші учасники конференції мали можливість задати питання та прийняти участь в обговоренні.