З 26 липня по 3 серпня група підлітків та декілька дорослих з громад Петродолинського, Одеси та Новоградківки взяли участь в християнського таборі Missio camp в Баварії (Німеччина). Цей табір проводився в рамках Євангелічно-лютеранської церкви Баварії в мальовничій місцевості – Високий Рьон. Його організаторами є команда місцевого центру відпочинку, що в свою чергу організований родиною Шрот. В 43 за ліком місійному таборі взяли участь діти, підлітки, молодь, сімейні пари та люди похилого віку. Для кожного була своя програма з актуальних тем. Та кожен день при цьому завершувався спільною вечірньою програмою у великому наметі, який “до краю” наповнювався за рахунок місцевого населення. 

Вечірню програму супроводжував спів музичної групи місійного табору, яка співала не лише нові пісні, алє й старі лютеранські хорали в сучасній обробці. Великою частиною програми була проповідь на тему дня в таборі. Загальна тема звучала як “Мир, радість…” і кожен день цю фразу доповнювали або продовжували новим словом. Благовісниками в різні дні були відомі люди в Німеччині: генеральний секретар молодіжної організації CVJM в Баварії Міхаель Гьотц, автор Біблії для чемпіонату світу з футболу, відомий тренер та радник працюючий зі спортсменами, в тому числі зі збірною Німеччини по футболу, Девід Кадель та інші. Цікаві, актуальні, наповнені глибоким змістом, твердою вірою і одночасно гумором, проповід,і були зрозумілі і нам, єдиним міжнародним учасникам табору. 

В таборі ми також брали участь в концертах живої музики різних виконавців, іграх для підлітків, дивились як малюнками з піску на склі можна передати всю історію спасіння. 

Алє не тільки табір був яскравою подією в житті мандрівників з України. Оскільки шлях в Німеччину ми здолали на автомобілі, це дало нам можливість відвідати декілька наших друзів в дорозі. В Румунії ми відвідали Євангелічну громаду в Вулкан (Wolkensdоrf) недалеко від Брашова, де пастор Уве Зайдер влаштував нам приємний вечір та організував цікаву екскурсію в церкву – фортецю, історичну будівлю церкви з її захисним значенням. Наступного дня ми вже снідали в Сібіу в канцелярії єпископа Євангелічної церкви Аугсбургзького віровизнання, де також мали можливість оновити відносини між церквами, домовившись про взаємні візити та конференцію.

Ввечері того ж дня, 23 липня, ми вже гуляли містом та спілкувались з членами євангелічно-лютеранської громади в Лебені (Угорщина). Невелика, алє дуже красива церква в стилі барокко з катедрою над алтарем, а також розповідь пастора Ференца Кохарі про історію лютеран в Західній Угорщині та їх сьогодення  не залишили мандрівників байдужими. 

Середа, 24 липня, була наповнена зустріччю в офісі Спільноти Євангелічних церков Європи (GEKE) з генеральним секретарем Маріо Фішером та наступною екскурсією в майже королівському місті Відні. Теплий та такий добрий прийом для мандрівників продовжувався, не дивлячись на зміну країн, міст та людей. Як же ж приємно бути частиною одної великої спільноти віруючих людей! Цей висновок доповнився новими враженнями від вечора та ночівлі в Ротенбурзі на півдні Баварії, де нас вже очікували Зігфрід та Хелена Шерер, які, в свою чергу, самі приїхали на це місці з іншого регіону Німеччини. Ротенбург, як євангелічна колонія, був створений графом для захисту віруючих лютеранського віровизнання в часи Контрреформації, і будинок родини Ельвайн, стали місцем відпочинку для віруючих з України.  

Четвер, 25 липня, ми присвятили гарним містам та одній чудовій громаді. Ми відвідали Пассау та Регенсбург, а також зустрілись з молоддю, співробітниками та пастором громади св. Миколая Клаусом Гьольднером. Громада є партнерською громаді св. Павла в Одесі і вже трошки рідною для деяких з нас. 

Пятниця, 26 липня, також була особливою. Ми стали учасниками богослужіння з нагоди завершення навчального року. Добра та просто правильна традиція робити це в церкві, дякуючи Богу. Без зайвого пафосу, що притаманний бідним країнам. Потім ми відвідали старе місто Бамберг і в кінці, ввечері, були вже в місійному таборі в Бішофсхаймі. 

На зворотньому шляху, 3 серпня, ми також мали чудову яскраву подію в житті – відвідали євангелічну громаду та самє місто Вроцлав в Польщі. Чудове місто, в якому поєднуються середньовічні архітектурні стилі та сучасність, привітність членів громади та яскраві враження від побаченого та пережитого. Нажаль, тільки через затор на кордоні, ми були змушені покинути місто вранці неділі, так не отримавши можливість святкувати богослужіння разом з громадою. Алє це є відкритою можливістю на майбутнє, коли  в нас будє інший план для поїздки. Тим більше, що Вроцлав для нас зовсім не чужий. Самє туда в 1945 вивезли Народну бібліотеку та частину памятників Львова, там близько 10% українського населення і там працює Марина Лось, організатор волонтерського служіння для молоді з України в Німеччині та Польщі. 

Ми вдячні всі новим та старим друзям, братам та сестрам в Румунії, Угорщині, Австрії, Німеччині та Польщі за чудовий час та гарний приклад гостинності! Божих благословінь кожному і всім нам!

Пастор Олександр Гросс