У 2009 році євангелічно-лютеранська громада села Новоградківки розпочала для себе нове служіння. Дитячий центр «Віфанія» став нашою відповіддю на складну проблему, про яку ми дізналися з місцевої школи. Через сімейні проблеми та проблеми із різними видами залежностей частина батьків не була спроможною підтримувати своїх дітей в процесі їхнього навчання. До того ж, частина родин мала складнощі з харчуванням та наявністю одягу для відвідування школи. Так ми розпочали служіння діткам 1 – 4 класів.
Основним завданням було подарувати цим дітям шанс вчитися. Зовсім не поодинокими були випадки, коли учні 4 класу не знали літер чи не вміли рахувати. Ми запропонували індивідуальний підхід для дітей в маломірних класах – по шість осіб. Ці діти після школи приходили до нашого центру, і з ними працювали члени нашої громади. Працювали не як педагоги, замінюючи школу, але як друзі, а часом, як мами. Навчити дітей читати, писати, рахувати, а також забезпечити їх усім необхідним для навчання стало нашим головним завданням.
Іншою важливою складовою допомоги стала турбота про одяг, взуття та предмети гігієни, адже через досить важкі домашні умови не всі діти мали змогу вдягатися у чистий одяг та користуватися засобами гігієни. Ми запропонували свою допомогу в цьому.
Поряд із цим, ми почали підтримувати дітей та їхні родини харчуванням. На дітей щодня очікували гарячі обіди, а батьки час від часу отримували від нас необхідний набір продуктів.
Було також створено безпечний простір для дитячих ігор та розвитку, що започаткував стосунки дружби та взаємоповаги. За допомогою вивчення біблійних історій, повчальних історій з інших книжок, ми будували дружні родинні стосунки з дітьми, вчили їх поваги до однолітків, а також до батьків та шкільних вчителів.
Останній рік був для нас особливим, оскільки ми вже, фактично, працювали для 24 дітей, по дві групи в церкві в Новоградківці та церкві в Петродолинському. В Петродолинському до цієї допомоги включилися наші переселенці з Херсону. Служачи іншим, вони також допомагали і собі: психологічно розвантажуючись і створюючи домашню атмосферу турботи про дітей.
Цього року ми також мали особливі новинки в нашій праці: музичні заняття та виступи на свята перед батьками та громадами. Зовсім новою традицією стали походи та заняття з природознавства.
Дитячий центр – це спроба бути корисними в непрості часи. І ми вдячні школам, батькам та нашим друзям за підтримку. А найбільше ми вдячні Богу. Без Нього цього служіння ніколи б не відбулося.
В четвер, 22 травня, ми святково завершили свій 16-й начальний рік. За цей час через наш центр пройшли сотні дітей. Діти деяких з наших перших учнів сьогодні відвідують Дитячий центр. Змінюються часи та покоління, але ми й надалі залишаємося домом друзів для наших дітей.
Попереду літо і відпочинок. Та ми лише кажемо «до побачення» нашим дітям. Бо зовсім скоро, уже в червні, відбудуться денні табори, в яких, за бажанням, візьмуть участь і вихованці Дитячого центру.
