Ганноверський пастор, теолог, хроніст та картограф Генріх Бюнтінг (*1545 –  †1606) був помітною постаттю свого часу. Прославився він завдяки праці«Itinerarium Sacrae Scripturae» (1581), яка стала справжнім бестселером для сучасників. Вона містила біблійні сюжети та карти до них. Однак найбільшої популярності в історії картографії здобули три карти, що містяться в «Itinerarium», на яких світ зображено як конюшину, Європу як королеву й Азію як коня Пегаса. Вонивиявились настільки оригінальними та символічними, що праця ще за життя пастора була перекладена численними мовами і розійшлась світом. Що було зображено на цих алегоричних картах, і чому вони залишаються цікавими досі – спробуємо далі дослідити.

Життя (біографія)

Генріх Бюнтінг (Heinrich Bünting) народився у 1545 році у німецькому місті Ганновер, яке тоді було частиною Священної Римської імперії. Він був сином золотаря та торговця сріблом Йоганна Бюнтінга та його дружини Гелени. Дитинство малий Генріх провів у рідному місті, відвідував там місцеву латинську школу. Згодом він навчався у Брауншвайгу, в міській (не підпорядкованій духовенству) латинській школіпри церквах св. Мартіна та св. Катерини (звідси й назва Martino-Katharineum), де його вчителем та наставником був знаменитий лютеранський теолог Андреас Пученіус (Andreas Pouchenius).

Відтак своє життя Генріх вирішив пов’язати із теологією, яку опісля подався студіювати у Віттенберзький університет. Це був саме той осередок, який нам добре відомий завдяки діяльності ініціатора реформаторського руху Мартіна Лютера (1483–1646). У 1569 році Бюнтінг отримав ступінь магістра, і невдовзі став протестантським пастором міста Лемго. Там він довго не затримався, і в 1572 році переїхав до містечка Гронау на Лайне. Згодом, у 1591 році, він був призначений на посаду  суперінтендента  у Госларі, на якій він затримався аж до 1599 року. Але саме тоді він змушений був припинити свою пасторську діяльність. Це трапилось тому, що він, під впливом іншого лютеранського теолога Якоба Андрее (1528–1590), взяв активну участь у полеміці між різними лютеранськими та реформаторськими течіями. Суперечності, які виникли довкола його вчення, змусили його покинути пасторську службу.

Відтоді решту свого життя Генріх Бюнтінг провіву Ганновері як громадянин і, мабуть, заробляв собі на життя пивоварінням. Там також жив та працював його брат Конрад, доктор права та радник у монетних справах.Помер Генріх Бюнтінг 1606 року у рідному Ганновері та був похований у хорі головної лютеранської церкви міста – Ринкової церкви Св. Георга і Св. Якоба.


Герб міста Ганновер – рідного міста Генріха Бюнтінга http://www.ngw.nl/heraldrywiki/index.php?title=Hannover

Itinerarium Sacrae Scripturae

Головна праця Генріха Бюнтінга – твір-мандрівка святими місцями Палестини з численними ілюстраціями-картами, «Itinerarium Sacrae Scripturae» (у перекладі з латини – «Подорож Святим Письмом»). Її безліч разів перевидавали та перекладали: відомо щонайменше 61 перевидання. Цей жанр був доволі популярним у XVI ст., і щоб створити таку працю, не обов’язково було особисто мандрувати до Святої Землі. Опираючись на попередні подібні праці, Бюнтінг створив найбільш повну колекцію зображень на тему біблійної географії. Вивчаючи Біблію, він ретельно дослідив та зобразив маршрути біблійних діячів від Адама, Авраама і Мойсея до Христа та його апостолів.Бюнтінг подав карти з реалістичними зображеннями континентів та окремих регіонів, надто багато карт стосуються Святої Землі. Кожна карта супроводжується уточнюючим текстом (іноді на звороті), який пов’язує біблійну історію з географією. І поряд з детальними позначеннями берегів, гір, міст, островів, у збірці є і традиційні для середньовіччя видумані істоти, зображені серед водних просторів.

Свята Земля на карті Генріха Бюнтінга: Beschreibungdes heiligen Landes Canaan.«Itinerarium Sacrae Scripturae». Magdeburg, 1581.
Африка на карті Генріха Бюнтінга: Africa Tertia pars Terrae. «Itinerarium Sacrae Scripturae». Magdeburg, 1581.

Також особливе місце в «Itinerarium Sacrae Scripturae» Генріха Бюнтінга належить алегоричним картам. Їх у праці три: Європа-Богородиця (або королева), Азія-Пегас та світ-трилисник. Розглянемо більш детально кожну з них.

Світ у формі трилисника (конюшини)

Згідно з середньовічною картографічною традицією, у центрі світу неодмінно знаходився Єрусалим. Це уявлення знайшло відображення і на карті ганноверського пастора, де довкола Святої Землі континенти утворюють такі собі пелюстки конюшини-трилисника – Європа, Азія та Африка. Ще більш промовисто, що ця квітка символізувала християнську Трійцю, а також э на гербі рідного міста Бюнтінга – Ганновера. Відкриття Америки, про яке вже на той час було відомо, теж відобразилось на карті, проте її землі («Новий Світ») плавають остороньконюшини –триєдиного «Старого Світу». Ця карта Бюнтінга є вельми промовистою, бо ілюструє усі тогочасні знання про світ на основі біблійної географії, проте, водночас, вже містить в собі нові знання та дух часу XVIстоліття, відкритого до розширення обріїв, пам’ятаючи про християнський центр.

Світ у формі трилисника (конюшини) на карті Генріха Бюнтінга: Die gantze Welt in ein Kleberblat.«Itinerarium Sacrae Scripturae». Magdeburg, 1581.

EuropaRegina

Інша алегорична карта, на якій зображено Європу як Богородицю з короною на голові – це чи не найбільш знаменита карта Генріха Бюнтінга. Часто можна зустріти її під назвою EuropaRegina. Пастор зобразив європейський континент як королевуз короною на голові, а кожна з країн була символічною частиною «тіла» цієї королеви.Europa Regina – витончена юна жінка, голова якої (Іспанія), носить корону-вінок Каролінгів (Португалія). Франція та Священна Римська імперія складають верхню частину тіла (плечі та корпус), а серце б’ється у Богемії. Її довга мантія тягнеться до Угорщини, Польщі, Литви, Лівонії, Болгарії, Русі, Московії, Македонії та Греції. Мусульманська Туреччина розташована під ногами королеви. У руках, сформованих Італією та Данією, вона тримає скіпетр і кулю (Сицилія).

І тепер більш детально про те, який тут приховано символізм. По-перше, йдеться про Європу як такий собі пангабсбурзький простір. У період створення цієї карти на європейському континенті домінували Габсбурги: Філіпп ІІ (1527–1598) був королем Іспанії, Неаполя, Сицилії та Нідерландів, а його двоюрідний брат Рудольф ІІ (1552–1612) був імператором Священної Римської імперії та королем Богемії. Своєю столицею останній зробив Прагу, що на карті влучно зображено як «серце».

Європа як королева на карті Генріха Бюнтінга: Europa prima pars Terrae forma virginis. «Itinerarium Sacrae Scripturae». Magdeburg, 1581.

Як карта Бюнтінга зображає християнську місію Європи? По-перше, саме європейський континент тепер в центрі світу, тоді як Африка та Азія зображені частково й осторонь. Європа як «respublica christiana» – домінуюча сила, яка веде за собою світ під християнським знаменом. По-друге, Італія разом із Папською державою та Сицилією зображена як права рука королеви, яка тримає кулю-державу. На той час Рим був під іспанським впливом і Церква дійсно виконувала роль правої руки Габсбурзької імперії та була «амвоном», «центром дій» іспанської політики в Європі.

По-третє, Європа, зображена як «respublica christiana», носить  на голові (Іспанія) вінок Богородиці з дванадцятьма зірками (Португалія). І дійсно, на той час Іспанія з Португалією вели вперед більшу частину континенту, очолювали виграшну боротьбу проти мусульман і навіть освоювали Новий Світ. Це уявлення про європейську християнську місію живе і досі в прапорі Європейського союзу, на якому дванадцять зірок.

Ще однією алегорією на картах є співвіднесення Європи із Раєм. На це вказує її характерне зображення в оточенні водних ресурсів. Оскільки тогочасна іконографія зображувала Рай замкненої форми, то і Європа на цих картах повсюдно оточена ріками та морями. Дунай зображено таким чином, що він нагадує течію біблійної річки, яка протікає Раєм, з її лиманом, утвореним чотирма рукавами.

Треба сказати, що не Генріх Бюнтінг першим придумав зображати Європу як королеву. Очевидно, він підхопив та розвинув традицію антропоморфної картографії, яку вжедещо раніше втілили картографи Йоганнес Путш (1537) та Себастьян Мюнстер (1545). Такі карти дають чудове уявлення про те, як європейці ранньомодерного часу сприймали своє панівне місце у світі.

Азія у формі коня Пегаса

Ще однією знаменитою картою-алегорією Генріха Бюнтінга була карта Азії, обриси якої нагадують крилатого коня Пегаса. В її основі – легенда про царевича Беллерофонта та його коня Пегаса, завдяки кому він перемагає зло та демонструє творчу силу людського духу. У розумінні Бюнтінга, цим новим Беллерофонтом є Христос, який несе світло перемоги над злом в Азію, тому Пегас асоціюється із приборканням пристрасті, чистотою та християнською місійністю.

Азія у формі крилатого коня Пегаса на карті Генріха Бюнтінга: Asia seconda parsterrae in forma pegasi. «Itinerarium sacrae scripturae». Magdeburg, 1581.

Саме алегоричні карти найбільш прославили Генріха Бюнтінга. Інші його карти не були настільки оригінальними та концептуальними, проте і їм дісталась доля слави завдяки численним перевиданням книги-мандрівки «Itinerarium sacrae scripturae».

Соломія Козак,

аспірант Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України