У першу неділю жовтня відзначається Свято врожаю. За традицією, дарами врожаю прикрашають вівтар і всю вівтарну частину церкви. Парафіяни приносять з собою плоди полів і садів, щоб подякувати за них Богові.

Сьогодні багато хто працює на підприємствах, заводах або офісах. Для них часто плоди землі значать набагато менше, ніж, наприклад, для депортованих поселенців, які свого часу змогли вижити в Сибіру чи Казахстані лише тому, що вирощували в своїх садах фрукти і овочі.

У День врожаю дякують за щоденний хліб, за їжу, а також за роботу, за житло, сім’ю, друзів, громаду, а можливо також і за допомогу в скрутних життєвих ситуаціях. Цей день допомагає прислухатися до себе, подумати над тими речами, що дають нам радість, приносять щастя і задоволення, але також і задуматися над тим, що сталося не так добре, над невдачами. Такі роздуми відкривають нам, що досягнення в житті завжди об’єднують в собі здобуте своєю працею і дароване від Бога. Тому людина може, і навіть повинна, насолоджуватися тим, чим вона наділена від Бога, Творця всього живого.

Франк Шефер, з книги “Свята віри, надії і любові. Євангеличні традиції сьогодні”, с. 55