Невелика меншина надає велику допомогу в Україні!

Війна в Україні приносить незмірні страждання і руйнування населенню. Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква в Україні (НЄЛЦУ) також сильно постраждала, але, незважаючи на свою невелику чисельність, вона проявляє вражаючу стійкість. Особливо в регіонах, де ведуться бойові дії, пастори, волонтери та парафіяни невтомно надають допомогу: Ульф Бушманн розпитав Олександра Гросса, пастора церкви Святого Павла НЄЛЦУ в Одесі, про поточну ситуацію.
Це лише невелика меншість серед Церков. У 24 громадах налічується менше ніж 1000 активних вірян, «розкиданих по всій країні», повідомляє Олександр Гросс. 52-річний пастор і президент Синоду Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в Україні Гросс опікується п’ятьма громадами в Одеській, Херсонській та Дніпровській областях. Священик живе і працює там, де триває війна між Україною і Росією.

Дрони в небі, артилерійські та повітряні атаки – все це є повсякденним життям для людей. Незважаючи на всі небезпеки, там все ще живуть люди. Це літні люди та сім’ї з дітьми. Гросс та його помічники опікуються насамперед літніми людьми, які ні за що не хочуть залишати свою батьківщину. І все це в умовах війни. «Життя стало важким», – так він описує ситуацію на місці.
В неділю 11 січня Гросс був гостем на конференції Густав-Адольф-Верк у Нордхорні. По дорозі туди він зупинився у бременській громаді св.Марка. Її пастор Андреас Гамбург координує допомогу новому місту-побратиму Одесі. Рухатися без дронів, що кружляють над головою, це «як відпустка», – каже Олександр, вітаючи знайомого з громади.


У розмові з evangelisch.de, а пізніше у виступі перед членами громади Гросс розповів про роботу на місці та ситуацію християн і церков в Україні. Незважаючи на руйнування та всю невизначеність щодо подальшого розвитку війни, люди в маленьких громадах збираються разом. Вони є для них своєрідним якорем у складних обставинах. За словами священика, церкви досі мають велике значення в Україні.

Більшість людей відносять себе до православної традиції. Але лютерани намагаються бути поряд з людьми в їх потребах і тому дуже помітні в деяких регіонах. Це пов’язано з «зовсім іншою моделлю» Церкви, що йде до людей і це сприймається населенням з вдячністю. Зі слів сільських адміністрацій, лютеранські громади в Одеському районі залишаються єдиними, хто досі продовжує допомогу населенню. Гросс додає: «Ми відвідуємо людей вдома».

У своїй доповіді перед членами громади пастор Олександр Гросс повідомляє, що найбільшою проблемою є бідність. В принципі, все можна купити, але саме літнім людям бракує грошей. На цьому тлі важливою є не тільки допомога постраждалим. Від цього виграє і сама Церква. Вона стає більш відомою серед населення. У цифрах це виглядає так: з початком широкомасштабної війни з громад виїхали до 80% вірян. Наприклад, в громаді св.Павла в Одесі залишилося всього 15 літніх людей. Зараз кількість членів громади знову зросла до близько 50. Здебільшого це дорослі люди, що прийшли до церкви з номінально православної релігійної культури або ж невіруючі. За цей час вже відбулося чотири конфірмації. Змінюється також ідентичність церкви, бо людей з німецьким корінням майже не залишилось.

Як конкретно виглядає дияконійна робота на місці, показує Гросс у своїй доповіді. У Петродолінському та Новоградківці надають допомогу біженцям, майже 1300 людей у восьми селах отримують продукти харчування, діє медичний проект, а волонтери роздають гуманітарну допомогу, таку як одяг, взуття, постільну білизну, посуд, меблі та засоби гігієни. Також надаються освітні та опікунські послуги – у вигляді регіональних і загальнонаціональних семінарів, літніх таборів для дітей і молоді та Дитячих центрів для дівчаток і хлопчиків, родини яких перебувають у скрутному становищі.

Особливо близьким серцю Гросса є проект «Церква надії» в Новоградківці, колишньому Нойбурзі. Зруйнований храм планується відбудувати. «Це важливий символ», – каже Гросс. Усередині на трьох поверхах планується створити центр громадського життя, дитячий центр і зимовий притулок для людей похилого віку.


Оригінальна стаття – evangelisch.de