У 1951 році чотири села були об’єднані в одне під назвою Зміївка. 80% населення того села становили бойки, які й не думали відступати від своїх традицій на користь совдепії, за що у сусідніх селах їх називали «бандерівцями». Але бойки не зважали на це – вони продовжували сповідувати давні українські звичаї, наприклад, у 1952 році поставили гучний костюмований вертеп. Тоді багатьох учасників тягали по кдб, а костюмера засудили на 2,5 роки, за антисовєтщину.

Зміївка розташована на високому півострові над Дніпром, й відділене від головних шляхів глибокими балками, тому воно існувало дещо консервативно й зберегло давні українські звичаї Бойківщини, які змішалися із місцевими й створили етнографічно-соціологічний конгломерат.

В період незалежності згадали про зміївських шведів, які продовжували спокійно мешкати у селі, навіть знаючи шведську, а точніше старошведську мову (якою нині у Швеції не розмовляють). Сюди проклали гарну дорогу, якою село відвідав король Швеції й Зміївка стала відомою на всю Україну. Карл XVI Густав і його дружина Сільвія зустрілися з жителями села — етнічними шведами, яких залишилось 108 осіб. В їхній кірхі, збудованій у 1885 році нині православна Миколаївська церква УПЦ КП. Православна громада домовилась із шведами, які також мають право проводити богослужіння тут.

Шведська кірха, за сумісництвом храм УПЦ КП

Інша кірха, колишня німецька святих Петра і Павла, також відреставрована. Нині у селі 60 представників німецької громади, які доглядають богослужіння й доглядають за храмом.

Є у Зміївці й греко-католицький храм, адже більшість бойків греко-католики. Це новий храм.

Загалом у Зміївці сьогодні живуть люди 12 національностей, і це, мабуть, найбільш багатонаціональне село України.