13-19 вересня у Кракові відбулася 13-та Асамблея Всесвітньої Лютеранської Федерації. Це найбільш представницькі збори делегатів усіх церков-членів ВЛФ, які визначають напрям руху організації на найближчі роки. Асамблея збирається раз на 6-7 років. Перша відбулася у 1947 у шведському місті Лунд і стала для ВЛФ настановною, а попередня пройшла у 2017 році у столиці Намібії місті Віндхук. НЄЛЦУ вперше брала участь на Асамблеї як індивідуальний член. Нашу церкву представляв єпископ Павло Шварц. Загалом Асамблея зібрала 355 делегатів, які представляють 150 церков, у 99 країнах, а також десятки гостей та волонтерів. В урочистому богослужінні, присвяченому відкриттю Асамблеї, взяли участь понад 1000 осіб.
Тема Асамблеї 2023 року «Одне Тіло, один Дух, одна надія», заснована на уривку з Послання до Ефесян: «Одне тіло й один Дух, так само як і ви були покликані до однієї надії вашого покликання». Перший пункт концентрується на єдності Тіла Христового та досвіді спільного життя. Другий — на тому, як Святий Дух об’єднує і спрямовує Свою Церкву. Третій – на тому, як християнська надія впливає на боротьбу за справедливість. Кожному з них було присвячено спеціальну пленарну сесію.
15 вересня учасники Асамблеї відвідали меморіал на місці нацистського концтабору Освенцім, поклавши квіти на згадку про жертв тоталітарного режиму.
Перед ними виступив колишній в’язень Освенціма Маріан Турскі – польський журналіст, історик. Він звернувся до делегатів, закликаючи їх “зупиняти мову ненависті та спробувати зрозуміти різні світогляди, звичаї, вірування та поведінку”, а також виявляти співчуття до всього людства. Він наголосив, що “духовні лідери мають особливу роль” у навчанні людей прийняттю інакшості.
Єпископ Павло Шварц, разом із архієпископокою Церкви Швеції на спочинку Антьє Якелен та вченою-кліматологинею Катаріною Кунерт (вірянкою Євангелічно-Лютеранської Церкви в Канаді) виступив на пленарній сесії «Одна Надія».
Першим виступила архієпископка Якелен. У її промові прозвучали такі слова:
«Ми можемо бути впевнені, що Бог бере участь у всіх дійсних актах надії. Хрест Христа стоїть у центрі всесвіту, його простягнуті руки обіймають усе існуюче, як християнську Церкву, як людство. У цьому сенсі є лише одна надія.
Надія – одна, але має як мінімум три складові. По-перше, надія не втікає від реальності; тому надія також включає гнів по відношенню до сил, які протистоять істині, добру і красі. Надія, яка гідна довіри, повинна бути здатною вміщати гнів, розчарування і скорботу.
По-друге, надія дбає про наші людські недоліки, а також про наші ресурси як створених Богом співробітників. Тому смирення також є важливою складовою надії. Смирення – це мистецтво мудро керувати нашою силою та слабкістю, нашою творчістю та вразливістю, нашими досягненнями та смертністю.
По-третє, оскільки надія відрізняється від пасивної байдужості, серед викликів цієї ситуації, крім гніву і смирення, її важливою характеристикою є сміливість. У більшості ситуацій у нас все ще є вибір, і ми можемо вибрати сміливіший шлях».
Єпископ Шварц, реагуючи на попередню доповідь, розставив такі акценти:
«Справжній скарб Церкви — це Євангеліє, як про це писав ще в своїх 95 тезах Мартін Лютер. Євангеліє переповнене надією. Надією, яка – парадоксально – починає зароджуватися на хресті, в принесеній жертві любові за всіх людей, і в повноті відкривається у своєму блискові у Воскреслому Христі, який є нашою надією на воскресіння та джерелом усіх сподівань для християн.
Дійшовши до розуміння потреби надії для себе, ми потребуємо також замислення над тим, як ми можемо ділитися нею з іншими. Кожен з нас має свою власну історію, духовність та культуру, в якій він зростав. Перед тим, як ділитися надією, нам треба почути, спершу, історію нашого співрозмовника. Інакше є ризик, що наша надія буде «дешевою» і порожньою ідеєю, а не силою, що через Святого Духа змінює нас».
Повний текст доповіді за посиланням.
У неділю, 17 вересня, у всіх учасників Асамблеї була можливість взяти участь у богослужіннях громад приймаючої Євангелічної церкви Аугсбурзького віросповідання в Польській Республіці, а також лютеранських громад, що знаходяться неподалік, у Чехії та Словаччині. Єпископ НЄЛЦУ Павло Шварц цього дня проповідував у євангелічній громаді міста Пщин у Сілезькому воєводстві, куди приїхав із групою інших делегатів. У своїй проповіді він зазначив:
«Щоб Божі обітниці стали частиною нашого життя, їх потрібно прийняти вірою. Щоб Дух Святий змінював нас, потрібно відкритися для Його дії. Це легко уявити дивлячись на зорі, але важко іноді зробити, стоячи ногами на землі. Але і тут є Добра Новина для нас, грішників: наш Милостивий Бог є поруч із нами, щоб допомогти нам зробити кроки віри, як Він допомагав Авраму».
Особливою частиною Асамблеї стала зустріч та спільна молитва з представниками інших християнських конфесій: католицької, православної, англіканської, реформатської, методистської, менонітської та п’ятидесятницької, а також Всесвітньої Ради Церков, Конференції Європейських Церков, Спільноти Протестантських церков Європи та інших організацій.
Учасники відзначили прогрес в екуменічному діалозі та особливу роль «Спільної декларації про виправдання» у цьому процесі. Генеральний секретар ВЛФ Ганні Бургхардт та префект Декастерії зі сприяння християнській єдності Курт Кох представили документ «Спільне слово», який рефлексує над досягнутими успіхами та викликами напередодні 500-річного ювілею Аугсбурзького Віросповідання. “Спільно відкриваючи для нашого часу силу Євангелія Ісуса Христа, католики та лютерани згадують п’ятий екуменічний імператив “разом свідчити про милість Божу у проголошенні та служінні світу” – такими словами завершився документ.
Асамблея обрала датського єпископа Хенріка Штубкера новим президентом ВЛФ, а також обрала нових віце-президентів, які представляють різні регіони організації: Північну Європу, Західну Європу, Східну Європу, Африку, Азію, Північну Америку, Латинську Америку та Карибський Басейн. Нове керівництво було урочисто благословлено на служіння під час заключного богослужіння. Новий президент ВЛФ у своїй промові заявив: Новий президент підтвердив: “Моє бачення для ВЛФ полягає в тому, щоб для нас стало ще більшою цінністю працювати разом як громада, прагнучи втілити християнську віру, за допомогою гуманітарної та розвиваючої роботи, адвокації, спільного свідоцтва та діалогу”.
Наступна Асамблея пройде 2030 року і буде присвячена 500-річному ювілею Аугсбурзького віросповідання.
Фото: LWF/photographer’s