528 років тому, 16 лютого 1497 року в родині Георга та Барбари Шварцердів народився майбутній всесвітньо відомий гуманіст, теолог-реформатор, педагог Філіп Меланхтон.
Своє ім’я він отримав на честь курсфюрста Філіпа Шляхетного, на службі у якого перебував його батько. Прізвище йому подарував дядько, Йоганн Рейхлін, видатний німецький гуманіст.
Довідавшись про неабиякі успіхи юного Філіпа у навчанні, зокрема, у вивченні грецької мови, він, за традицією гуманістів, змінив його рідне, родинне прізвище “Шварцерд” (“чорна земля”) на аналогічне за значенням, але грекомовне – “Меланхтон”. Це було, свого роду, посвяченням в гуманісти.
Гарне виховання, яке він отримав завдяки турботі рідних бабусі та дідуся, старанність у навчанні, дозволили йому у віці 12 років вступити до Гейдельберзького університету. У 14-ть – стати бакалавром. У 17-ть, продовживши навчання в Тюбінгені, отримати ступінь магістра вільних мистецтв.
Віттенберзький університет стає місцем знайомства Меланхтона з Мартіном Лютером. Тісна дружба між ними тривала все життя, хоча вони були дуже різні за характерами.
Вони впливали один за одного. Особливо вчення Лютера вплинуло на молодого Філіпа, збалансувавши його наукові, філософські та релігійні погляди у своєрідну формулу “pietas et eruditio” – побожність та ерудиція. Саме цю формулу він намагався перенести в усі сфери своєї діяльності, основною з яких була сфера освіти.
Меланхтон вважається реформатором німецької освіти. Він започаткував нову модель німецької школи, був автором багатьох підручників: з астрономії, фізики, математики. Разом з тим, в уявленні християн він, все ж таки, залишився найближчим другом та соратником Мартіна Лютера, головним систематизатором його вчення, людиною, яка гармонійно поєднувала в собі покликання вчителя з особистим благочестям християнина.
Філіп Меланхтон також є автором Аугсбурзького віросповідання та першої лютеранської книги з систематичної теології “Loci communes”
(За матеріалами книги П. Котлярова “Філіп Меланхтон – фенікс Реформації”)