Можливо, у наших читачів виникають питання про реформатські церкви, з якими НЄЛЦУ пов’язують братні взаємини. Йдеться про чотири громади, що входять до міжнародного об’єднання Спільнота Реформатських Євангелічних Церков (СРЕЦ, CREC): церкви Христа Спасителя та церкви “Божий Завіт” у місті Рівному, церкви Святої Трійці в Івано-Франківську та церкви Святого Андрія у селі Підгайчики Івано-Франківської області.
Перші контакти з ними були встановлені у 2016 році, коли служителі та громади НЄЛЦУ, незаконно відлучені від спілкування з Церквою колишнім єпископом Сергієм Машевським, шукали можливості для спільного християнського свідчення та спілкування з іншими християнами в Україні. Общини СРЄЦ пройшли духовний шлях від баптистських зборів з кальвіністським богослов’ям до класичного реформатського вчення і увійшли до міжнародних структур цього об’єднання, що є рухом літургійного відродження всередині своєї традиції. Діалог продемонстрував близькість теологічних позицій лютеран та реформатів та дозволив де-факто встановити спілкування кафедри та вівтаря на основі тексту Лейєнберзької угоди.
У 2018 році, коли керівником НЄЛЦУ було обрано Павла Шварца, розпочався процес пошуку формату інтеграції громад НЄЛЦУ та СРЄЦ. Щорічно проводилися спільні конференції служителів, де обговорювалися формати об’єднання, які дозволили б реалізувати встановлену де-факто єдність та одночасно дозволити зберегти ідентичність та традиції. У результаті такий формат було знайдено.
На 2022 рік планувалося проведення синоду, на якому чотири реформатські громади були б прийняті до складу НЄЛЦУ, до функції якої входили б духовні, дипломатичні та освітні питання. В цей же час, Єпископат НЄЛЦУ, як юридична особа, яка представляє перед державою інтереси виключно лютеранських громад, займався б лише адміністративними питаннями, а реформатські громади продовжили паралельно входити до складу міжнародних структур СРЄЦ.
На жаль, через війну проведення цього Синоду тимчасово відкладено, що заважає нам реалізовувати церковну спільність де-юре. Але насправді війна навіть зміцнила зв’язки. Общини НЄЛЦУ та СРЄЦ спільно розгорнули гуманітарну діяльність на території Західної України, куди евакуювалися члени лютеранських громад Києва та Харкова. НЄЛЦУ завдяки допомозі наших партнерів підтримує реформатських служителів та благодійну роботу їхніх церков.
Сподіваємось, що після закінчення війни існуюча спільнота отримає і свою формальну реалізацію.