Матір Єва: Життя, служіння і милосердя

21 червня – дата вшанування пам’яті праведної та доброчесної жінки, відомої як “матір Єва”.

Єва фон Тіле-Вінклер народилася 31 жовтня 1866 року в знаменитому палаці Тіле-Вінклер в Мєховіцах. Вона була наймолодшою, дев’ятою дитиною в заможній та знатній родині Губерта та Валески Тіле-Вінклер, яка веде своє походження з графського роду (лютеранського сповідання).

У 13 років дівчинка втрачає матір, а у 16 – глибоко замислюється над сенсом життя. Після навернення до Бога, вона вирішує присвятити себе нужденним на своїй батьківщині – у Верхній Сілезії.

У 1890 році Єва отримує будинок від батька – “Ostoja Pokoju”, де розпочинає свою благодійну діяльність. На одвірку будинка надпис: “Власність Ісуса Христа”. Матір Єва, як вона сама зізнавалася, втомилася від великих будинків і хотіла жити бідною серед бідних. У цій хатині вона провела дні земного паломництва та плідного, благословенного служіння Господу.

У 1893 році її благословляють на служіння дияконіси, і вона засновує власний дияконат у Мєховіцах. Він особливо опікувався сиротами, бездомними, людьми з інвалідністю, в’язнями та людьми похилого віку. Діяльність матері Єви поступово поширилася на усю Німеччину: було організовано понад 40 будинків для бездомних дітей під назвою «Ostoja Pokoju».

Матір Єва, за сприяння свого духовного наставника, пастора Фридріха фон Бодельвікеля фон Тіле-Вінклера, заснувала євангелічне сестринство. Вона навчала сестер, допомагаючи у їхній духовній формації. Понад 500 навчених сестер згодом брали участь у місіонерсьій роботі у 18 країнах світу, на всіх континентах. Разом із майбутнім рейхсканцлером Георгом Міхаелісом вона заснувала притулок для звільнених каторжних жінок в Лангенау.

Дияконат матері Єви існував у Мєховіцах до 1951 року, аж поки комуністична влада не відібрала частину приміщень та не обмежила діяльність «Ostoja Pokoju».

Матір Єва є авторкою багатьох духовних пісень та теологічних статей. Також вона ділиться з нами своїм досвідом та переживаннями на шляху власного слідування за Христом у своїх книгах. Ось лише деякі з її висловлювань:

“Важливо не уникнути страждання, але щоб страждання досягло своєї мети”

“Важливо не бути щасливим самому, але робити щасливими інших”.

“Важливо не бути коханим, але любити та бути благословенням для інших”.

“Важливо не самоствердження, але самозречення”.

Сьогодні будинок матері Єви є музейною цінністю, яка яскраво нагадуює нам про реальність існування «Притулку миру».