Молитва, складена на конференції служителів НЄЛЦУ в лютому 2024 році за участю генерального секреатаря Спільноти протестантських Церков Європи Маріо Фішера та генерального секретаря Gustav-Aolf-Werk Енно Хаакса
Боже Надії, Отче Милосердний,
до Тебе підносимо наші серця!
Серед темряви війни ми бачимо світло Твого Царства,
серед відчаю ми пізнаємо таємницю вічної надії,
серед жорстокої реальності війни ми розкриваємо для себе глибини віри.
Отче наш, сповнений любові, до Тебе ми кличемо нині.
Після двох років виснажливої війни,
яка щодня приносить руйнування і смерть,
ми почуваємося виснаженими.
Голос нашого волання звучить тихіше але впевненіше:
ми знаємо, що Ти чуєш нас.
Ми бачимо Тебе, Невидимого, духовними очима,
чуємо голос Твого Духа, що промовляє без слів в наших серцях,
впізнаємо Твоє обличчя в проявах милосердя і любові Твоїх дітей.
Боже, наша віра не втрачена – вона стала глибшою.
Господи спасіння нашого!
Нині ми відчуваємо вічність ближче, ніж раніше,
вона відкривається серед болю, руїн і смертей,
бо її коріння все більше сягає реальності Твого Царства.
Милосердний Отче, Надіє наша!
Сьогодні перед нами більше невідомості, ніж рік тому.
Минулої зими в Україні не було електричного світла,
але люди чекали на світло звільнення, що воно скоро засяє.
Імла невизначеності тепер густіша,
але наша надія незбагненно зміцнюється Духом Святим.
Ми віримо, що настане день Твого Приходу,
день визволення і справедливого суду,
день, коли зникне гріх і припиниться навіки влада беззаконня,
коли замовкнуть назавжди вуста,
що промовляють неправду.
Боже наш, змилуйся над Україною!
Страх супроводжує людей.
Скільки загиблих, скільки розбитих війною сімей!
Утіш усіх, хто втратив рідних і близьких, вдів і сиріт,
огорни Твоєю благодаттю зруйновані міста і села,
нехай повернуться додому ті,
хто вимушено покинув Батьківщину.
Втамуй гнів і біль скривджених,
даруй мудрість правителям,
надію зраненим тілом і розбитим серцями.
Благослови Твою церкву.
Нехай прийде Царство Твоє!
Прийди, Господи Ісусе!
Амінь.