Річна Європейська регіональна конференція Всесвітньої Лютеранської Федерації (Lutheran World Federation – WLF) відбувалася у Празі 8 – 11 жовтня 2024 року. Представником від Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України було обрано пастора, професора кафедри біблійних студій Українського Католицького університету Дмитра Цоліна.
Метою зустрічі було обговорення найбільш актуальних напрямків служіння лютеранських громад в країнах Європи. Обговорюючи виклики сьогодення, представники церковних спільнот – єпископи, пастори, диякони та члени громад – ділилися досвідом соціальної роботи, залученості церкви до вирішення кліматичних проблем та досвідом життя церкви в зонах воєнних дій. Головною метою зустрічі було почути відгуки з різних лютеранських громад країн Європи, осмислити реальний стан впроваджуваних ініціатив служіння, теологічних концептів та соціальних доктрин.
Важливою частиною зустрічі було обговорення досвіду життя і діяльності Євангелічної Церкви Чеських Братів (ЄЦЧБ) в умовах високого рівня секуляризованості суспільства, а також ознайомлення учасників з історією Богемської Реформації (1380 – 1436 рр.) та відвідання історичних місць Праги, пов’язаних з протестантським рухом. Примітно, що відкриття конференції відбулося в церкві св. Мартіна в Стіні (колись була частиною міських фортифікацій) – однієї із перших церков Праги, де в 15 ст. було проведене Святе Причастя і Хлібом, і Вином. Єпископ ЄЦЧБ Павєл Покорни проголосив проповідь про роль «пам’яті, розповіді й свідчення» в проголошенні Євангелія церквою. Щоденні ж зустрічі відбувалися в церкві ЄЦЧБ у Сміхові – одному з районів Праги, – яка нещодавно відсвяткувала своє 100-річчя.
Пастор Дмитро Цолін представив свідчення «Віра в часи війни» про виклики для християнської керигми і діяльності церкви впродовж нинішньої агресії росії проти України. Зміст доповіді був присвячений не лише розповіді про активну допомогу, яку НЄЛЦУ надає нашим співгромадянам, про життя й діяльність лютеранських громад, а й про виклики віри. Саме ця частина презентації викликала найбільш активну зацікавленість і подальше обговорення. Ось кілька цитат із презентації про віру в часи війни.
«Як говорити про Бога зі світськими людьми під час війни, коли наші власні усталені релігійні переконання піддаються суворому випробуванню? Проповідувати їм покаяння в дусі суворого детермінізму, кажучи, що війна – це Божа кара за наші гріхи? Як тоді бути з невинними людьми, зі щирими християнами, які загинули від російських бомб чи ракет? Як пояснити мовчання Бога у відповідь на благання про спасіння? Як говорити з дітьми про силу молитви, коли відповіді Бога не завжди очевидні? Чому в одному випадку ми без сумніву бачимо Боже втручання і допомогу, а в іншому – чуємо Боже мовчання? Війна – це час величезного напруження і жорстоких випробувань. Але війна – це також можливість поглибити нашу віру, дійти до її найбільш непорушних і правдивих основ».
«Війна – це дуже жорстока реальність, де мовчання Бога у відповідь на молитву означає не лише матеріальний чи навіть духовний дискомфорт, але й жорстоку смерть людей, за яких ми молимося. Так, люди відчувають Божу мовчанку і в мирний час, коли ті, кого ми любимо, помирають від смертельних хвороб або гинуть в автокатастрофах. Різниця полягає в неймовірній концентрації таких болючих переживань. Під час війни ти не маєш часу перевести подих, бо завтра отримаєш чергову звістку про смерть, або проведеш ніч у підвалі чи бомбосховищі, змагаючись зі смертю в думках. Так відбувається день за днем».
«Але війна – це також час, коли Бог говорить ясніше і красномовніше, ніж будь-коли раніше. Коли мир Христовий оточує твоє єство і підносить тебе над темними хмарами реальності, коли втіха Святого Духа осяває твоє серце і розум, як сонячний промінь, коли на зміну гнітючій темряві приходить спокійний і мирний день, коли ти бачиш так багато проявів Божого милосердя і любові у вчинках твоїх ближніх, відчуття Його реальності перемагає весь попередній страх і відчай».
Свідчення про віру під час війни в Україні було завершальним після свідчень про служіння лютеранської церкви в Південному Судані та Ізраїлі, зокрема з шпиталю Августи Вікторії в Східному Єрусалимі, яким опікується ВЛФ. Окрім роздумів над природою віри в час кризи, Пастор Цолін представив доповідь про діяльність громад НЄЛЦУ в різних містах України – Харкові, Києві, Одесі та інших.
Щоденні зустрічі починалися й завершувалися богослужіннями, що надавало конференції особливої духовної атмосфери єднання у Христі.
