З 30 листопада по 2 грудня у Києві проходила щорічна всеукраїнська конференція «Зцілення душевних ран».
Загалом конференція була присвячена двом питанням:
• 2022 рік – війна в Україні.
• Відповідь Церкви на травми війни.
Визначною рисою конференції була жива взаємодія лектора з усіма слухачами та можливість обговорювати матеріал у групах. Кожен ранок починався зі слів натхнення та читання Біблії.
Конференція розпочалася з презентації роботи інституту «Зцілення душевних ран». Організатори пояснювали, що вони розуміють під поняттями травми та зцілення, розповідали про методи роботи з травмою. Також було продемонстровано різні програми, що їх впроваджував інститут. Це і класична програма, на якій базуються решта всіх програм, а також, зокрема, програми для служіння військовим капеланом, жіноча та дитяча програми.
Далі було загальне обговорення того, яким чином війна вплинула на сім’ю та суспільство. Опісля – виступ психіатра Юрія Олександровича Бондаренка, на якому слухачі ознайомилися з механізмами впливу стресу на людину та способами, як із ним впоратися. На душеопікунському практикумі обговорили феномен вигоряння, його симптоми та шляхи подолання. Після цього був майстер-клас із надання першої медичної допомоги, з практикою накладання турнікету на поранену кінцівку.
Окрім усього, було також порушено тему впливу травми на віру, і як віра може змінюватися під впливом травми, особливо, якщо травматичний досвід триває довгий час. Було розібрано кейси, за допомогою яких ми можемо створити атмосферу, в якій би травмована людина могла вільно говорити про свою травму, а ми, у свою чергу, вчилися би поводитися стримано, уникаючи швидких та готових відповідей на її запитання.
Значної уваги на конференції було також приділено проблемі домашнього насильства та посттравматичного синдрому (ПТСР). У цьому блоці учасники обговорювали взаємозв’язок ПТСР та домашнього насильства, види домашнього насильства, цикл аб’юзу. Також розібрали основні кейси допомоги жертві аб’юзивних відносин.
Одним із інструментів у боротьбі зі стресом є арт-терапія. Про неї також йшлося на конференції. Було відзначено, що відмінністю арт-терапії від звичайного уроку малювання, є відсутність оцінювання, а замість схеми комунікації «вчитель-учень», присутні відносини «консультант-учасник». На відміну від уроку, в арт-терапії ніщо не може бути сприйнято як помилка. Особливо цінною для учасників виявилася презентація методики проведення такої терапії.
Нарешті, відбулася лекція про кризове та індивідуальне консультування, де присутні розбирали, зокрема, питання, як подолати стрес та травму, виходячи з устрою людської психіки та її потреб. Наприкінці конференції відбулася також панельна дискусія про те, з якими питаннями, проблемами та викликами стикнулися християнські церкви під час війни.
Георгій Масюк