1 Тепер Агав розповів Єзевелі усе, що зробив Ілля, і як він порубав усіх пророків. 2 Тож Єзевелія послала посланця до Іллі сказати: «Нехай я матиму справу з богами, нехай мене покарають вони, якщо завтра до цього часу я не зроблю твоє життя таким же, як у когось із них». 3 Ілля злякався і втік, щоб врятувати своє життя. Коли він пішов до Беершеби в Юдеї, то залишив там свого слугу, 4 а сам тим часом пішов на день блукати пустелею. Він підійшов до кущу ялівцю (верби), сів під нею і молився, щоб умерти. «Годі з мене, Господи, — сказав він. — Візьми моє життя. Я не кращий за моїх батьків». 5 Потім він ліг під деревом і заснув. Але ангел торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж». 6 Він озирнувся й над головою побачив буханку хліба, спечену на вугіллі і жбан води. Він поїв і попив, а потім ліг знову. 7 Ангел Господній повернувся вдруге, торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж, інакше не будеш достатньо сил для далекої мандрівки». 8 Він підвівся, поїв і попив. Зміцнів від тієї їжі. Він подорожував сорок днів і сорок ночей, доки не дістався до Хориву, гори Божої. 1 Царів 19

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа. Амінь.

Дорогі брати і сестри! Сьогодні вранці ми зосередимось на читанні зі Старого Завіту, на історії про те, як Ілля втік від переслідувань нечестивої цариці Єзавелі. Він сидить під вербою і молить про смерть.

Щоб дізнатися, як Ілля опинився в такому жалюгідному становищі, нам потрібно подивитися попередній розділ, де розповідається, що люди, яким служив Ілля, були двох поглядів. Вони розділилися за ким слідувати. За правдивим Богом чи за лжебогом Ваалом?

Іллі довелося публічно підтвердити, що є один правдивий Бог. Тому було запропоноване випробування між ним і пророками Ваала. Він закликав пророків Ваала побачити, чий Бог відповість на молитви і зішле вогонь з неба на вівтар, щоб спалити жертву. Пророки Ваала молилися, пританцьовували півдня, та нічого не відбувалось. В Біблії є багато іронії. Одна з них у 18 розділі 1 книги Царств, коли Ілля почав глузувати з них, говорити щоб вони кликали Ваала голосніше, бо може він заснув? А один з можливих перекладів – Ваал пішов до туалету і застряв там надовго.

Живий і Єдиний Бог переміг, коли зіслав вогонь з неба. Полум’я спалило не лише жертву Іллі, а й каміння жертівника, ґрунт і всю воду, що оточувала вівтар. Далі був час справедливості для пророків Ваала. До кінця дня всі 450 з них були страчені. І не потрібно в даному випадку жалітися, розповідаючи якими темними і жорстокими були віруючі в Старому Завіті. Не те що ми – просвічені європейці. Ілля стратив 450 навіжених, які приймали участь в людських жертвоприношеннях, в тому числі дитячих. І Бог не осудив Ілію за це. А навпаки щедро поблагословив. Бог також не осуджує, а благословляє зараз захисників України, які знищують новітніх служителів культу Ваала з Росії.  

Як ви можете собі уявити, цар Ахав і цариця Єзавель були незадоволені тим, що зробив Ілля, і тому наказали вбити його. Ілля вважав, що зараз найкраще, що можна зробити — це тікати, тому він побіг у пустелю. Саме там він сидить і намагається сховатися від сонця під кущем. Він кличе до Господа: «Годі з мене, Господи, — сказав він. — Візьми моє життя. Я не кращий від своїх батьків».

Коли я читаю цей текст, я згадую жартівливу українську пісню про саможаль, вона має такий перший рядок: «Ніхто мене не любить, ніхто не приголубить, піду я у садочок, наїмся хробачків»..

Ніхто, не страждає так, як я! З мене досить! Так про свою ситуацію думав і Ілля.

І коли ви подивитеся на всі неприємності Іллі, буде важко звинувачувати. Його служіння пророка, як він вважав, не мало успіху. Оскільки переважна більшість юдеїв його часу не прийме Бога. Сильні світу цього хотіли його смерті. А ще він думав, що лишився єдиним Божим пророком на землі! Ілля був впевнений, що він один, і нікого не хвилює, якщо він помре, насправді він був майже впевнений, що всі хотіли його смерті.

І Ілля починає жалітися. Насправді, між рядками він говорить Богу: «Ти винний мені, тому що я був вірний». Справжньою проблемою було не всі ті погані речі, які відбувалися в його житті, а те, що він звернув очі на себе. У нас 3-я неділя Страсного часу і вона називається за рядком 34 псалму Oculi(очі). Саможаль – відверта погана риса у житті віруючої людини. Бог закликає дивитися у складнощах на хрест. Бо інакше людина піддається спокусі і починає думати, що Бог не справедливий до неї, зосереджується на своїх проблемах.  Вона дивиться і бачить лише погане.

Так робить Ілія. Він забув, що, крім щоденної турботи, яку Бог виявляє для всіх людей; Він особливо подбав про нього під час трирічної засухи. Що через два роки голоду, коли вся їжа закінчилася, Бог сказав йому йти до дому, де знайде вдову, яка подбає про нього. Коли люди навколо глодували, у них навпаки за словом Господа завжди була їжа. Тож, коли Ілля сидів під тією вербою, він забув усе, що Бог зробив для нього.

Занадто часто ми схожі на Іллю, бо забуваємо про все, що Бог зробив для нас. Ми забуваємо, що Він дає нам саме наше життя і все, що воно включає.

Ми забуваємо, бо ми, як і Ілля, є грішними людьми. Ми шукаємо в собі надію, покладаємось на власні сили, власну цінність. І коли ми зосереджуємося на собі, вважаємо що Бог нам винний за служіння, то ми неодмінно розчаровуємось. Ми можемо думати, що маємо в собі силу, що самі по собі добрі і відважні, але життя завжди показує, що насправді це не так. Тому, коли настають важкі часи, ми йдемо і жаліємось перед Богом і тим, хто ще готовий нас вислухати.

Можливо, у вашому житті були моменти, коли ви відчували, що перегоріли, чи занадто багато взяли на себе. Можливо, ви відчували, що вас ніхто насправді не цінує. Можливо, навіть були моменти, коли ви навіть відчували, ніби Бог не звертає на вас жодної уваги.

Коли це відбувається, це свідчення – гріх саможалю засліпив вас, щоб ви не бачили, як Бог діяв у вашому житті, і ви закінчуєте, як Ілля, кричачи: «Чому, Боже, чому я, я заслуговую на краще, хіба Ти не знаєш, як сильно я Тебе люблю?»

Я заслуговую на краще? Я так не думаю, але ми такі. За своєю природою ми егоїсти і думаємо найбільше про себе. Тільки Бог може звернути наш погляд назовні. Бог не покинув Іллю і не покине вас. Ви можете знати, що Бог вас любить, дивлячись на те, що Бог зробив для вас. Бог послав Ісуса на хрест за кожного з вас. Ви бачите, що Бог покинув Ісуса замість вас. Доказ тому є в Євангелії від Матвія 27:46, коли ми чуємо, як Ісус кричить в агонії: «Боже мій, Боже мій, чому ти покинув мене».

Через те, що Бог полишив Ісуса, Він дає мужність зосереджуватися не на проблемах, а дивитися назовні. Дивитися на Нього. У вас є причина жити, йти вперед. Ви знаєте, що Він вас любить, що Він присутній в часі мирні і часи війни, що Він могутній. Коли ви навчитеся не зосереджуєтесь на проблемах, то навчитеся покладатися на Бога.

Вам не доведеться відчувати, що хочете «наїстися черв’яків». Подібно до того, як Бог дає хліб для Іллі, Бог дає вам хліб для вашого життєвого шляху. Ісус є Хлібом життя, самим Словом Божим. Він дає вам саме Cвоє тіло і кров, як їжу та пиття. Це дається для прощення, життя і спасіння. Євангеліє дня – Ісус кращий Ілля. Він мужньо пройшов всі складнощі, і навіть в самий страшний час – перед Голгофою і ганебною смертю на хресті не піддався саможалю, а дивився на Бога.

Сьогодні вранці Бог промовляє до кожного з вас. Він каже вам: «Я поруч.Дивіться на мене очима віри. Я тут, улюблені сини і доньки у Слові. Я у Святому Причасті. Я запрошую вас почути Мої слова підбадьорення, підійти до вівтаря і їсти та пити.

Тож зміцнюйтеся Ісусом Христом. Отець небесний дарує Його вам, щоб ви були готові продовжити свою подорож цього тижня». Амінь.

Пастор Ігор Шемігон, пастор громади Св.Мартіна Київ