Найстаріший протестантський пісенник, «Erfurter Färbefass Enchiridion», був опублікований у 1524 році. Сьогодні у світі залишився лише один його примірник. Він зберігається в Госларі, Німеччина.
До Реформації громади під час богослужінь не співали духовних пісень народною мовою. Тим не менш, народні «cantiones» (співи) існували вже в Середні віки. На католицькій месі, однак, спів латинської літургії був збережений для священиків та хору. Це мало кардинально змінитися.
Лютер був переконаний, що кожен, хто вірить у добру новину Євангелія, «не повинен відмовлятися від неї, він повинен співати її бадьоро й з радістю, щоб інші могли почути її і прийти сюди». Для нього спів був духовним шляхом до Бога.
Близько 1523/24 рр. Лютер писав Георгу Спалатіну, секретарю саксонського курфюрста Фрідріха Мудрого, що він має план «створити німецькі псалми для народу, за прикладом пророків, тобто духовні пісні, щоб Слово Боже також залишалося б серед людей через пісню».
Перші збірки включать перші пісні реформатора Мартіна Лютера. Через п’ять століть деякі гімни, такі, як великодній хорал «Christ ist erstanden» («Христос воскрес»), великодній гімн, все ще співаються на церковних службах.
Мелодії включалися в збірки з самого початку. Це стосується зокрема «Achtliederbuch», опублікованого нюрнберзьким друкарем Йобстом Гуткнехтом на рубежі 1523/24 років. Ця брошура містила чотири пісні Мартіна Лютера, включно з переспівом Псалмом 130 (129) «Aus tiefer Not schrei ich zu dir» (Із глибин кличу я до Тебе). Невдовзі після цього в Ерфурті було видано «Енхірідіон». Того ж року у Віттенберзі було видано «Geistliche Gesangsbüchlein» кантора Йоганна Вальтера з 43 гімнами та передмовою реформатора. Він вважається першим пісенником виданим для хорового виконання.
Розквіт збірок гімнів припадає на період бароко. Такими хоралами, як «Befiehl Du Deine Wege» (Візьми мене за руки, і Сам веди) і «Geh aus mein Herz» (Наповнись, серце, радістю), німецький теолог, лютеранський служитель і автор гімнів Пауль Ґерхардт проповідував втіху та надію перед обличчям труднощів і жаху під час Тридцятилітньої війни (1618-1648). Традицію гімнів утіхи продовжилися, зокрема, завдяки пієтистам та їх «Пісням Ісуса» та сучасними авторами, які поклали на музику вірш Дітріха Бонхеффера «Von guten Mächten wunderbar geborgen» (Огорнений силами добра), який був написаний під вартою гестапо.
«З виданням першої збірки гімнів у 1524 році відбувся перехід від прослуховування пісень до співу громади під час церковних служб», — каже Фрідріх Крамер, єпископ Євангелічної церкви в Центральній Німеччині. Із Центральної Німеччини пішла у світ ідея поширення віри піснею.
500-річчя протестантського пісенника відзначатиметься по всій Німеччині. Зокрема видано спеціальну марку, присвячену 500-річчю протестантського пісенника. 23 січня вона була презентована в Госларі в церкві Святого Марка.
В Ерфурті, де вперше було опубліковано Енхірідіон – друга збірка духовних пісень, у День Реформації проведе богослужіння у церкві августинців, яке включатиме спів стародавніх гімнів.
Джерело: epd