В громадах НЄЛЦУ відбулися акції пам’яті, присвячені 80-й річниці депортації німців з України. Рідні та близькі багатьох членів наших громад постраждали під час депортації: були силоміць виселені з домівок, загинули або втратили здоров’я в «Трудовій армії» і через суворі умови життя в Середній Азії та Сибіру. Тому для НЄЛЦУ вшанування їх пам’яті завжди є важливою подією. А цього року був сумний ювілей – 28 серпня 1941 року був виданий наказ про масову депортацію німецького населення.

28 серпня Києві, біля Церкви Святої Катерини, на постаменті пам’ятника «Скорботний Ангел» була встановлена пам’ятна дошка «Жертвам репресій і депортацій». На молитві і церемонії встановлення дошки були присутні посол Федеративної Республіки Німеччина Анка Фельдхузен, голова Державної служби України з етнополітики і свободи совісті Олена Богдан, директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович,  та багато інших представників влади, суспільних діячів і представників німецької та інших етнічних спільнот.

Після спільного покладення квітів до пам’ятника, в приміщенні церкви відбулося офіційне відкриття пересувної історичної виставки “Живі обличчя депортації німців України. Зустріч поколінь”, створеної Центром німецької культури “Widerstrahl “.  Проект відбувся за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва та регіонального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд «Товариство Розвитку». На події були також присутні члени громади НЄЛЦУ в Білій Церкві.

В Одесі пам’ятне богослужіння відбулося в приміщенні Церкви Святого Павла. Під час проповіді Президент Синоду НЄЛЦУ пастор Олександр Гросс згадав історію своєї бабусі Сильвії Фрідріховни, родина якої була депортована з Кавказу до Казахстану через Каспійське море. По прибутті родина була розділена – її батько та старші брати і сестри були відправлені до «Трудової армії», де троє з них загинуло, а інші назавжди втратили здоров’я. «Сьогодні ми згадуємо про наших близьких. Згадую про них і я – своїх прадідів, прабабцю – і всіх хто постраждав. Проте в моєму серці є прощення. Цьому прощенню навчив мене Господь, кажучи «Прощайте своїх ворогів!». Прощайте і тоді ви зможете йти вперед. Тоді віра, яку дарує вам Господь, буде творити дива. І тоді надія ніколи не покине вас самих!» – підсумував Олександр Грос свою проповідь.

Після цього слово було надане начальнику Управління культури, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації Ярославі Різниковій та директору благодійного фонду «Товариство Розвитку» Юрію Рябоконю. Обидва спікери наголосили на важливості пам’яті про минуле задля того, щоб такі трагічні подій не повторилися у майбутньому.

Також з лекцією-бесідою виступила історикиня Ельвіра Плеська. Вона, грунтуючись на офіційних документах, розповіла про підробиці депортації: терміни обмеження пересування, умови перевезення та проживання німців в місцях заслання.

Керівник Одеського обласного німецького товариства «Відергебурт» і член громади Святого Павла Вікторія Брандт зачитала список родичів присутніх, які постраждали під час депортації. В пам’ять про кожного з них запалювалася свічка. Для учасників богослужіння виступив ансамбль німецької музики у складі Олени Ріхтер-Гудзь (керівник та солістка), Андрія Прахта (клавесин)  та Анни Суханової (флейта), який виконав твори Й. С. Баха, Г. Ф, Генделя, Р. Штрауса та М. Скорика.

Після богослужіння всі учасники були запрошені до поминального столу, під час якого відбувся перегляд документального фільму «Депортовані», знятого при підтримці Українського культурного фонду в співробітництві з MinimalMovie.

Єпископ НЄЛЦУ Павло Шварц провів богослужіння та взяв участь в пам’ятних заходах в Кременчузі, Полтаві та Харкові.

28 серпня він провів богослужіння в пам’ять про жертв депортації в громады Кременчука. По закінченні учасники ознайомилися з документальним фільмом «Батьківщина, яка була …», почули історії життя свідків трагедії. Відбулася також презентація та вручення книг «Червоний квадрат» М. Бутченко, «Харків. Німецький альбом XXI століття» А. Парамонова і «Любов і муки Магди Хоманн » С. Сай-Бондара і П. Хоманна.

Цього ж дня єпископ відвідав Полтаву, де провів пам’ятну молитву біля могил німців на Міському кладовищі. Після цього громада зібралася в церковному приміщенні для богослужіння зі святим Причастям.

29 серпня в Харкові Павло Шварц провів поминальну молитву за репресованих та депортованих німців Радянського Союзу та їх рідних, які пережили багато різних випробувань.

В своїй короткій проповіді та молитві єпископ особливо звернув увагу присутніх на потребу духовного зцілення та отримання Божого миру для нашого життя. «Це дари, якими Господь, за його словами, хоче ділитися з віруючими в Нього» – нагадав він. Крім того єпископ наголосив про важливість історій репресій та депортації для наступних поколінь, щоб подібна практика ніколи більше не була присутня на нашій землі.

Після закінчення молитви перед скульптурою “Скорботний ангел”, на території церкви, до присутніх звернулися зі словом голова Харківського обласного товариства німців «Відергебурт» Андрій Фукс та почесна консулка ФРН Тетяна Гавриш. Декілька учасників також поділилися своїми особистими історіями. Закінчився захід спільним покладанням квітів біля пам’ятного знаку.

29 серпня також відбулося молитовне служіння, присвячене пам’яті постраждалих в ході репресій і масової депортації радянських німців у Бердянській кірсі Христа Спасителя. «Ми згадували про трагічні події 80-річної давності, надовго визначили долю мільйонів людей, вина яких полягала лише в приналежності до німецької національності. Ми просили Господа допомогти зберегти християнську віру в наших серцях, зберегти і передати нащадкам пам’ять про нашу історію, прищепити любов до нашої землі і до всіх її народам» – розповідає предикант громади Юрій Риков.

По завершенні молитви відбувся пам’ятний захід, під час якого учасники Центру німецької культури «Фройндшафт» і гості доторкнулися до трагічних історичних подій і відчули співпереживання з болем і стражданнями людей, приречених на смерть або нестерпні умови існування в таборах і засланнях. Звучали розповіді людей, в пам’яті яких живі спогади про депортацію, про загиблих рідних, про життя в поселеннях. У віршах, написаних німецькою мовою, ми чули гіркі історії тих часів.

Також пам’ятні богослужіння та заходи відбулися в громадах Кривого Рогу, Житомира, Запоріжжя, Петродолинського і Новоградківки.