В рамках проекту «Примирення в Європі – завдання для Церков в Україні, Білорусі, Польщі та Німеччині» була проведена конференція «Молодь у процесах примирення в Європі – роль та завдання». Учасники з чотирьох країн обговорили потенціал молоді у побудові дружніх міжнародних контактів.

Польська Екуменічна рада (PRE) протягом багатьох років координує проект “Примирення в Європі – завдання Церков в Україні, Білорусі, Польщі та Німеччині”. Наразі в його рамках було проведено багато тематичних конференцій, зустрічей та навчальних поїздок. Їх метою була розбудова взаєморозуміння та екуменічної співпраці між усіма релігійними, культурними та національними групами.

Цьогорічна конференція відбулася 26 травня в Інтернет-платформі Zoom. В ній взяли участь кілька десятків людей, залучених як до проекту “Примирення”, так і до молодіжної роботи в Білорусі, Україні, Польщі та Німеччині. Серед учасників були не лише представники церков, а й громадські організації та навчальні заклади.

Конференцію розпочав директор PRE, пастор Гжегож Гємза, який висловив свої роздуми про примирення. Потім, про ініціативи в рамках проекту «Примирення» розповів професор о. Зигфрид Глізер з Опольського університету.

Важливий вплив громадянського суспільства

Доктор Маркус Інгенлат з німецької організації Renovabis розповів про роль молоді у процесах франко-німецького примирення. Він нагадав, що перший етап франко-німецького примирення відбувся після Першої світової війни. Вже тоді наголошувалося, що процес примирення може відбуватися не лише на рівні еліт. Після Другої світової війни примирення було волею як політиків, так і низових рухів. Молодіжні зустрічі були важливою частиною цього процесу. У них взяли участь 8 мільйонів людей. « Сьогодні ми повинні бути відкритими не лише для франко-німецької співпраці, а й до загальноєвропейської співпраці,» – підкреслив спікер.

Про оль молоді у польсько-німецькому примиренні розповів Стефан Ерб з організації Польсько-німецької молодіжного співробітництва -, яка роками співпрацює з PRE. «Примирення – це процес!» – наголосив він. За його словами, за останні 30 років у польсько-німецьких зустрічах молоді взяли участь 3 мільйони людей. «Сформовані партнерські зв’язки, які базуються не лише на зв’язках структур, а й на особистих стосунках та відданості,» – пояснив він. Він зазначив, що багато молодих людей, які беруть участь у спільних проектах, напевно сказали б, що їм не потрібно примирення, бо вони не сварились. Молодь не пам’ятає часу до інтеграції до Європейського Союзу. Важливо також, що третина учасників німецького молодіжного обміну має мігрантське коріння. «Молодіжна співпраця є одним з найважливіших проявів громадянського суспільства в наших країнах,» – підкреслив він.

Назустріч усвідомленому життю

Пізніше на конференції йшла мова про взаємне сприйняття сусідів білорусами, німцями, поляками та українцями. Доповідачі представили як власний досвід, так і результати досліджень. Єпископ  Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України Павло Шварц розповів про свій досвід під час навчання у Польщі. «В адаптації мені дуже допомогло перебування в релігійній спільноті,» – відмітив єпископ. Він також зазначив що існує різниця в спілкуванні з поляками з прикордонних з Україною регіонів та інших, у яких не було історичного бекграунду. «Часто важким досвідом був перетин кордону, де в результаті робочого вигорання прикордонників можна було спостерігати дегуманізацію по відношенню до туристів та негативну стереотипізацію українців,» – додав він, і зазначив, що в процесі примирення важливий досвід пізнання спільної історії з іншої перспективи та рефлексії над уявленями про «своє» та «чуже».

Отці Анджей Крот та Сергій Гончаров розповіли про спільні паломництва молодих людей з Білорусі та України. Доктор Євгенія Данилович з Університету Мюнстера представила результати порівняльних досліджень релігійної освіти молоді в Білорусі та Німеччині.

Проф. Майкл Домсген з теологічного факультету Університету Галле розповів про результати дослідження цінностей серед молоді в Німеччині. – «В останні роки цінності, що надають сенс життю, важливіші для молодих людей, ніж ті, о пов’язані з владою», – пояснив він.  33 відсотки молодих людей заявляють, що Бог важливий у їхньому житті, але їх духовні потреби мають все менше значення. «Однак є помітний зсув до усвідомленого життя – особливо серед молодих жінок. Молодь хоче стабільніших соціальних відносин,» – зазначив спікер. Він також зазначив, що 59 відсотків молодих протестантів та католиків, та 65 відсотків, тих хто не відносить себе до певної конфесії, кажуть, що Церква не реагує на їхні потреби.

Під час обговорення підсумків конференції були підняті ідеї щодо міжнародної співпраці молоді. «Ми мріємо про програму молодіжного обміну з чотирьох країн, подібну до польсько-німецької чи франко-німецької,» – сказав пастор Гжегож Гємза.

За матеріалами ekumenia.pl