«І вона народила свого Первістка – Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було дня них місця». Від Луки 2:7
Дорогі друзі, сестри та брати у Христі,
Ми знову збираємось для того, щоб відсвяткувати Різдво Ісуса і послухати знайомі вірші, які повістують нам про Його народження в хліву у Віфлеємі.
Однак,готуючись до Різдва цього року, ми болісно відчуваємо наскільки незвичним стане цей час для багатьох із нас, хто не матиме можливості зібратися з тими, кого вони люблять, не зможе бути на богослужінні в церквах та співати разом з іншими наші традиційні різдвяні хорали.
З самого початку 2020 всім нам довелось стикнутись з досі невідомими та безпрецедентними випробовуваннями, які принесла пандемія коронавірусної хвороби. З острахом та тривогою ми спостерігали за тим, як вона переходить межі держав та континентів, забираючи сотні тисяч людських життів.
Нам довелось пристосуватись до багатьох драматичних змін, спричинених карантинними обмеженнями, якими уряди держав та громади силились захистити своїх людей та зупинити розповсюдження вірусу.
Проте нас неодноразово підбадьорювали історії виявлення солідарності та підтримки нашими церквами по відношенню до тих,кого карантинні міри зачепили найсильніше – до тих, хто втратив своє джерело доходів і опинився в ізоляції,самотності та в крайній нужді. Нас надихали історії інноваційних рішень, прийнятих церквами задля налагодження та підтримки зв’язків між людьми для здійснення поклоніння, служіння, та звіщення Євангелія.
Але для багатьох з нас підготовка до прийняття Ісуса в наші оселі та серця – цей традиційний сезон радості та святкування – може так і залишитись часом непевності та переживань за майбутнє.
Читаючи знайомі вірші із Біблії, ми можемо уявити собі, що Марія та Йосип напевно відчували подібний страх за себе та майбутнє своєї Дитини. Чи було народження в хліву, удалині від їхніх рідних, в оточені худоби та яслами з сіном замість колиски тим, що вони очікували для своєї Дитини? У мірі того, як розгортається євангельське оповідання, ми дізнаємось що вони так само відчувають страх та непевність, тікаючи в Єгипет.
Тим не менш, ми знаємо, що народження цього Немовляти в яслах, яке зустріли прості пастухи, принесе темному світові нову надію та нове світло. Попри неочікувані, незаплановані та метушливі обставини Його народження, ми знаємо, що ця Дитина є Месією, Божим Сином, Князем миру, який дає нове життя всім тим, хто вірить в Нього.
Тому ми також можемо довіритись цій обітниці так само, як Марія та Йосип. Ми можемо ще раз послухати історію, що оповідає нам про прихід Бога в цей світ, щоб принести світло, життя, та надію посеред всіх труднощів, з якими ми продовжуємо зустрічатись.
Бажаю Вам, почувши ці знайомі слова, знайти нову надію і відкрити нові шляхи святкування Різдва цього року – он-лайн чи особисто – як того потребуватимуть обставини.
Нехай серед темряви нашого життя та життя всіх людей засяє світло, так само, як воно осяяло пастухів, здивованих явленням янголів першої Різдвяної ночі. І нехай народження Немовляти в Віфлеємі та небесна новина принесе неочікувану радість Вам та Вашим сім’ям в цей Різдвяний час.
Я бажаю Вам всім радісного та благословенного Різдва!
Архієпископ Панті Філібус Муса
Президент Всесвітньої лютеранської федерації.