Прокинься, рід людський! Заради тебе Бог став людиною! Встань, ти, що спиш, і воскресни з мертвих, – і Христос освітлить тебе! І ще раз кажу тобі: заради тебе Бог став людиною.
Ти б зазнав вічної смерті, якщо б Він не народився у цей час. Ніколи не зміг би ти здобути свободу від своєї гріховної плоті, не якщо б Він не прийняв подобу гріховної плоті. Твоє нещастя було б вічним, якби не Його милість. Ти б ніколи не повернувся до життя, не якщо б Він розділив з тобою смерть. Ти був би все ще втрачений, не якщо б Він не прийшов тобі на допомогу. Ти б загинув, якби Він не прийшов!
Отже, святкуватимемо з радістю прихід нашого спасіння і нашої спокути. Святкуватимемо цей день тріумфу, коли Той, Хто Сам є великим і вічним Днем, увійшов з великого і нескінченного дня вічності в короткий день нашого часу.
Він став за нас праведністю, і освяченням, і відкупленням, щоб сталося, як написано: Хто хвалиться, – хай хвалиться в Господі.
Правда зійшла з землі: Христос, що сказав, «Я є Правда», народився від Діви. І правда припала з небес: бо, повіривши в це Немовля, людина виправдовується не собою, а Богом.
Правда зійшла з землі: бо Слово стало тілом. І правда припала з небес: Кожне добре дання і кожний досконалий дар є згори.
Правда зійшла з землі: тіло від Марії. І правда з неба схилилася Людина не може нічого приймати, якщо не буде дано їй з неба.
Виправдавшись вірою, маємо мир з Богом: праведність і мир обцілувалися.. Через нашого Господа Ісуса Христа: бо Істина зістала з пороху. Через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу. Він не каже «нашої слави», але Божої слави: бо правда не виникла від нас, але схилилася з неба. Отже, той, хто хвалиться, хвалися не собою, а Господом.
З цієї причини, коли наш Господь народився від Діви, ангельські голоси сповістили: Слава Богові у високості, і на землі мир, в людях доброї волі!
Бо як міг бути світ на землі, якби Правда не зійшла з землі, а саме, якби Христос не народився в людському тілі? Бо він є нашим миром, що зробив з двох одне: щоб ми мали добру волю, об’єдналися в дорогоцінному союзі єдності.
Зрадіємо ж у цій благодаті, щоб наша хвала могла свідчити нашому сумлінню, що ми хвалимося не собою, а Господом. Тому Писання каже: А ти, Господи, є моєю славою, і Ти той, хто підносить мою голову. Хіба може бути благодать більшою за ту, якою Бог осяяв нас, зробивши Свого єдинородного Сина Сином Людським, щоб людський син, у свою чергу, став сином Бога?
Запитайте, за які заслуги? Запитайте, чому? Чи є цьому виправдання? Чи зможете ви знайти іншу відповідь, крім однієї – лише благодаттю.
Уривок проповіді Cвятого Августина (Sermo 185: PL 38, 997-999) про таємницю втілення. Святий Августин – один з найвпливовіших ранніх Отців Церкви.