На початку сотворив Бог небо і землю. Земля ж була без вигляду і невпорядкована і темрява (була) над пропастю, і дух божий носився над водою. І сказав Бог: Хай буде світло. І повстало світло. І побачив Бог світло, що добре. І розділив Бог між світлом і між темрявою. І назвав Бог світло днем і темряву назвав ніччю. І був вечір і був ранок, день перший. І сказав Бог: Хай буде твердь між водою і хай буде поділ між водою і водою. І сталося так. І сотворив Бог твердь, і розділив Бог між водою, яка була під твердю, і між водою, що над твердю. І назвав Бог твердь небом. І побачив Бог що добре. І був вечір і був ранок день другий. І сказав Бог: Хай збереться вода, що під небом в один збір, і хай зявиться суша. І сталося так. І зібралася вода, що під небом у збори свої, і зявилася суша. І назвав Бог сушу землею, і збори вод назвав морями. І побачив Бог, що добре. І сказав Бог: Хай видасть земля зілля трави, що сіє насіння за родом і за подобою, і дерево плодовите, що родить плід, якого насіння його в ньому за родом на землі. І сталося так. І видала земля зілля трави, що сіє насіння за родом і за подобою і дерево плодовите, що родить плід, якого насіння його в ньому за родом на землі. І побачив Бог, що добре. І був вечір і був ранок день третий. І сказав Бог: Хай будуть світила на тверді небесній, щоб освічувати землю, розділяти між днем і між ніччю, і хай будуть на знаки і на пори і на дні і на роки, і хай будуть на світіння на тверді небесній, щоб світити на землю. І сталося так. І створив Бог два великі світила, велике світило на володіння днем і менше світило на володіння ніччю і звізди. І поставив їх Бог на небесній тверді, щоб світили на землю, і володіли днем і ніччю і розлучали між світлом і між темрявою. І побачив Бог, що добре. І був вечір і був ранок, день четвертий. І сказав Бог хай виведе вода плазунів душ живих і птахів, що літають над землею по тверді небесній. І сталося так. І створив Бог великих китів і всяку живу душу плазунів, яких вивели води за своїм родом, і всяку крилату птицю за родом. І побачив Бог, що добре. І поблагословив їх Бог кажучи: Ростіть і множіться і наповняйте води в морях, і птахи хай розмножаться на землі. І був вечір і був ранок день пятий. І сказав Бог: Хай виведе земля душу живу за родом, четвероногих і плазунів і диких звірів землі за родом. І сталося так. І сотворив Бог диких звірів землі за родом і скотину за родом і всіх плазунів землі за своїм родом. І побачив Бог, що добре. І сказав Бог: Створім людину за нашим образом і за подобою, і хай володіють рибами моря і птахами небесними і скотиною і всією землею, і всіма плазунами, що плазують по землі. І створив Бог людину, за божим образом створив її, чоловіком і жінкою створив їх. І поблагословив їх Бог, кажучи: Ростіть і множіться і наповніть землю і пануйте над нею і володійте рибами моря і птахами небесними і всією скотиною і всією землею і всіма плазунами, що плазують по землі. І сказав Бог: Ось дав Я вам всяку траву з насінням, що сіє насіння, що є на всій землі, і всяке дерево, що має в собі плід насіння, що сіється, вам буде на їжу і всім диким звірам землі і всім птахам небесним і всякому плазунові, що плазує по землі, що має в собі душу життя, і всяку зелену траву на їжу. І сталося так. І побачив Бог все, що створив, і ось дуже добре. І був вечір і був ранок день шостий. І довершені були небо і земля і все їх упорядкування. І закінчив Бог в день шостий свої діла, які зробив, і спочив у день сьомий від всіх діл своїх, які створив. І поблагословив Бог день сьомий і освятив його, бо в ньому спочив від всіх своїх діл, які почав Бог творити. Це книга буття неба і землі, (Бут.1:1-2:4а)

Любі друзі! Третя неділя після Великодня називається латинською «Jubilate», що означає «Радісно співайте», а єврейською – «Радісно вигукуйте». І ми з вами читаємо перші рядки 65 Псалма: «Викликніть Богу вся земля, співайте славу імені Його…». Чому ж ми повинні гучно радіти цієї неділі, за що славити Бога? Цієї неділі церква звертає нашу увагу до історії створення світу. Навіщо ж нам, християнам, згадувати створення світу під час святкової великодньої октави? Чи не логічніше продовжувати хвалити дари Христові у церкві, розмірковувати про наше воскресіння і навіть про суд над світом під час другого пришестя Господнього?

Історією про творіння Церква нагадує нам, що до другого пришестя Господа і нашої урочистості з усіма святими та ангелами Господніми тут на землі, ми повинні радіти про чудесний світ, у якому ми живемо. І хоча, досі, весь світ лежить у злі, і хоча у світі багато страждань і воєн, це не повинно змусити нас зосередитись тільки на небесному та ігнорувати те прекрасне творіння, заради спасіння якого і втілився Бог.

Тому ми згадуємо про те, що світ не є самостійною даністю, незалежною від Бога, але у всій своїй величі та неосяжності Космосу, створений Богом. Коли сучасна наука дізналася про неосяжність Всесвіту, це не могло не викликати в людини почуття пригніченості в усвідомленні своєї нікчемності. Велич Всесвіту і відкриття того, що Земля не є центром цього Всесвіту, викликало у людей сумніви в Богові. Ці сумніви спричинили ідею альтернативного виникнення людини. Якнайкраще цю ідею у своїй гіпотезі, або як пізніше її стали називати теорією, виклав Чарльз Дарвін. І хоча наука не може дати будь-яких фактів, що підтверджують цю теорію, все будує на підставі гіпотез, проте «теорія Дарвіна» вважається загальноприйнятою.

Чому так сталось? Політична влада, за своєю природою, не бажає мати жодних обмежень, крім самої себе. А ідея Бога дає дуже жорсткі зовнішні обмеження у вигляді заповідей та людей, які належать до Церкви. Природньо, що, звільнившись ідеї Бога, політична влада звільняється від свого найсильнішого обмежувача. А позбавивши людей віри в абсолютні цінності, держава отримує владу абсолютно підпорядковувати людей своїм рішенням, довільно змінюючи моральність, як їй вигідно і роблячи саму себе мірою всіх речей.

Ви можете запитати мене, чому я раптом говорю про політику. Але дехто, мабуть, уже здогадався, що теорія еволюції заперечує можливість прямого прочитання Біблії. У наш час багато хто намагається примирити Біблію з теорією еволюції, але християнська церква, у своїй абсолютній більшості, не сумнівалась, що Бог створив світ за шість днів, як про це багаторазово сказано в Біблії. Чи є для Бога щось неможливе? Той, Хто створив безмежний Всесвіт, чи може відчувати труднощі у створенні всього рослинного світу за один день або у створенні людини за один день? На жаль, люди звикли порівнювати Бога з самими собою, а деякі, дивлячись на Слово, що втілилося в Ісусі, стали думати, що Бог мало чим відрізняється від людини як особистість.

Я наведу вам приклад того, як вірили давні євреї за часів, близьких до Апостолів. Відомий єврейський історик І століття Йосип Флавій свідчить, що його сучасники вірили в те, що світ створений нещодавно, близько трьох тисяч років тому, як це можна побачити в Біблії: «Оскільки ми не маємо безліч книг, що суперечать одна одній [як у греків ], а лише двадцять дві книги, в яких записано літопис усіх минулих часів, які справедливо вважаються божественними, і з яких п’ять належать до Мойсея, містять його закони та історію від створення людства до його смерті. Цей період часу – трохи менше трьох тисяч років…». (Проти Апіона, 1.8). Йосип не сумнівається в тому, що світ був створений саме за шість днів: «І це насправді був перший день, і мир з усім, що в ньому є, був створений лише за шість днів» (Іудейські давнини, 1.3.2).

Звичайно, зараз, під впливом науки і віри в теорію Дарвіна як рабини, так і християнські пастори прагнуть тлумачити історію про творіння в дусі теорії еволюції. Але чи допомагає це нашій вірі, чи захищає це нашу віру, чи це стверджує нашу віру в велич Божу? Чи це робить Бога в наших очах малоздатним, якщо ми сумніваємося в тому, що Він може створити все живе та весь Всесвіт за шість днів? Ми не повинні намагатися виміряти силу Божу, і ми не повинні принижувати Бога через нашу невіру.

Що таке диво? Хтось може сказати, що це те, що наука ще не може пояснити, але для християн диво – те, що неможливо для людини ніколи. Ісус запитує: «Та й хто з вас, дбаючи, може додати собі зросту хоча б на один лікоть?». Наука не може змінити зростання дорослої людини на 30 сантиметрів, як і не може воскресити померлого, через 3 дні. Це справді дива. Але хто сказав, що диво воскресіння менше чуда створення всієї сонячної системи? «Неможливе людям можливо Богу». Диво – це неможливе, а неможливе не можна порівнювати один з одним так само, як і диво.

Звичайно, те, як описується творіння в 1-й книзі Буття, не відповідає нашим знанням про Всесвіт: Сонце та Місяць не рухаються по тверді навколо Землі. І якщо ми віримо в богонатхнення Святого Письма, то це не може не викликати у нас питань. Щоправда, ми маємо можливість звернутися до рабинів, які дуже цікаво тлумачать єврейський текст. Я б теж, мабуть, захотів їм повірити, якби не знав, що вони прагнуть співвіднести знання сучасної науки з Біблійним писанням. Проте у християн є досить проста відповідь. Коли йдеться про Старий Завіт, християни знають, що це лише тінь відкритого нині у Христі: (Колос. 2:17), (1 Кор. 10:11). Але навіть те, що нам зараз відкрито, ми бачимо «здогаданно»: (1 Кор. 13:12). Тому ми не повинні ставитись до текстів Святого Письма як до якоїсь наукової моделі опису світу.

Святе Письмо – це одкровення про велич Божу, Його характер, Його волю, Його мету, задану для всього творіння. А святі Божі люди, в міру своїх здібностей, приймали це Боже одкровення і просто ділилися з нами. Тому Господь каже, що віра здатна пізнавати Бога лише у тому випадку, якщо «діє любов’ю» (Гал.5:6). Ми пізнаємо Бога через наші переживання емоційно, психологічно, феноменологічно. Ми не можемо зрозуміти, як діється диво. Воістину, «шляхи Господні вищі за шляхи людські» і «розум Його не дослідим».

Саме тому, коли ми усвідомлюємо Божу велич і віруємо у великого Бога, Який створив увесь Всесвіт і життя на землі за мізерно короткий період часу, ми усвідомимо велич Воскресіння і могутність тієї віри, яка діє в нас силою Святого Духа через Ісуса Христа. Коли ми славимо велич Божу в творінні світу, ми радіємо і тріумфуємо, усвідомлюючи, що віра, яка в нас є і якою ми врятовані, не наша, а дарована нам Богом (Рим.12:3). І усвідомлюючи, що ця рятівна віра не може бути нашою заслугою або нашим досягненням, ми славимо Бога від щирого серця.

І сьогодні ми славимо Бога, за мир, у якому живемо, за таланти, які Він дав усім людям, за все добре, що ми змогли зробити і ще зробимо натхненні нашим Господом не зважаючи ні на які препони і труднощі.

Пастор Владислав Цеханович