28 серпня – традиційний День пам’яті і скорботи за жертвами депортацій політичних репресій радянської доби. Саме цього дня в 1941 році Президією Верховної Ради СРСР виданий наказ, який санкціонував депортацію. Це розпочало процес масового насильницького переселення етнічних німців до суворих земель Уралу, Сибіру та Середньої Азії. Депортація проходила в нелюдських умовах, і її жертвами стали десятки тисяч людей.

В Києві меморіальні заходи відбулися в церкві Святої Катерини за участю єпископа НЄЛЦУ Павла Шварца, Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського та  новопризначеного Посла Німеччини в Україні Мартіна Єґера. Єпископ прочитав на богослужінні поминальну проповідь та провів Таїнства Святого Причастя.

Почесні гості виступили перед учасниками богослужіння. Посол Мартін Єґер запевнив всіх присутніх: «Я приїхав в Україну і буду разом з вами до Перемоги».

Голова Громади Святої Катерини Лідія Цельсдорф дарує Мартіну Єґеру книгу про історію кірхи та громади. Справа єпископ НЄЛЦУ Павло Шварц та пастор Ігор Шемігон

Голова ДЕСС Віктор Єленський зазначив, що події російсько-української війни роблять необхідність пам’яті про цю трагедію ще більш актуальною : «Наші сучасники попри непорівнянність двох епох, гостро відчули, що таке полишати свої домівки, прямувати у невідомість». Для гостей церковний хор виконав Концерт – реквієм, а після нього учасники поклали квіти до пам’ятника “Скорботний Ангел”.

Також меморіальне богослужіння пройшло в Одесі за участю членів Громади Святого Павла, представників німецької громади міста та громадськості. Під час богослужіння пастор Олександр Гросс згадав про розстріляних каральними органами радянської влади пастора громади Карла Фогеля та органіста Теофіла Ріхтера. Також він розповів про своїх родичів, які пережили депортацію з Північного Кавказу, а також про долю німців «Німецької балки», яких спочатку виселили з домівок нацисти, а потім вже радянська влада депортувала з Польщі до суворих земель Північного Уралу.

Після богослужіння учасники поклали квіти до меморіальної дошки жертвам репресій і депортацій, яка розташована на подвір’ї одеської кірхи. Нащадки етнічних німців мали можливість згадати і розповісти про долю своїх пращурів, постраждалих від злочинів тоталітарного режиму.