Війна, яку розпочала Російська федерація проти України в 2014 році, ввійшла у нову фазу підчас російських атак 24 лютого 2022. Спільнота протестантських церков Європи (СПЦЄ) знаходиться на боці тих, хто проходить через нестерпні страждання в Україні. Ми робимо це трьома способами: ми молимось, висловлюємось, та допомагаємо. Разом ми підносимо народ України в наших молитвах та сльозах Богу миру та справедливості. В молитві ми можемо висловити свої почуття жаху та страху, в той час як наш континент знову розриває війна. Ми виступаємо з засудженням порушення міжнародного законодавства президентом Росії Путіним та солідарні з нашими сестрами та братами, які працюють заради миру та примирення. В силу своїх можливостей, ми допомагаємо фінансами, логістикою та супроводом в інтеграції у нових громадах. Ми гостинно приймаємо тих, хто рятується від жахів війни, як в церковних громадах, так і на особистому рівні.
1. Як Церкви, ми молимось
Ми, як Церкви, покликані молитись (1 Солунян 5:17). Ми висловлюємо наш смуток та свідчимо про силу та обітницю молитви. В цей Страсний час весь європейський континент єднається для того, щоб стати з разом нашими сестрами та братами у потребі та заступатися за них перед Богом.
Молитва за мир
Боже всемогутній – Ти Бог миру та справедливості
Ми молимо Тебе за наших сестер та братів в Україні,
Ми взиваємо до Тебе в гніві та болю, ми молимось, щоб запанував мир і перемогла справедливість.
За всі місця, що страждають через війну.
Kyrie eleison. Змилуйся над нами, Господи.
Ісусе Христе – Ти Князь миру.
Ми молимось, щоб зброя змовкла.
Ми молимось за тих, в кого є влада над миром та війною.
Дай їм мудрості та співчуття підчас прийняття рішень та виведи їх на стежину миру.
Kyrie eleison. Змилуйся над нами, Господи.
Дух Правди та Втішитель – в Тебе є сила приносити зцілення та примирення.
Ми молимось за тих, хто втратив близьких та свої оселі,
Хто знаходиться у крайній потребі в їжі, воді, сні та безпеці.
Ми молимось, щоб Ти зберіг Своїх дітей.
І ще ми просимо дати нам прониклівість, відкриті серця та руки, готові допомагати нужденним.
Kyrie eleison. Змилуйся над нами, Господи.
2. Як Церкви, ми висловлюємось
Свідчити перед лицем Влади
Ми, як Церкви, покликані висловлюватись проти несправедливості та страждання, та говорити від імені тих, хто не в змозі це робити (Приповісті 31:8). У світлі нашої відповідальності перед Богом, іншими людьми та творінням, СПЦЄ засуджує односторонню військову атаку на суверенну Державу Україна, порушення міжнародного законодавства та прав людини.
Як християни, ми покликані бути миротворцями (Матвія 5:9). Це означає, що Церкви ніколи не можуть називати «священним» війну чи насильницький конфлікт. Ми категорично проти військової агресії і вважаємо її неадекватним та неприйнятним способом розв’язання конфлікту. В той самий час, ми покликані до виконання відповідальних дій задля захисту найуразливіших. Саме тому ми погоджуємось із Статутом Організації Об’єднаних Націй, яка зазначає, що Україні має законне право на захист своєї Держави.
Ми віримо, що покликання Держави – служити Божій волі заради справедливості та миру для всього людства. Ми визнаємо рішення, прийняті державами для підтримки України в постачанні оборонної техніки. Складність цих питань може бути загрозливою, приголомшувати та паралізувати нас. Яким чином ми як Церкви можемо стати посланцями миру та примирення, в той самий час не перетворюючись на мовчазних спостерігачів перед лицем брутальної несправедливості та порушення прав людини? На це питання не існує простих відповідей. Ми визнаємо, що кожна дія – в тому числі бездіяльність – викличе почуття провини. Саме так, як про це сказав Дитрих Бонгеффер: «Кожен, хто діє відповідально, стає винуватим». Проте ми довіряємо Божій благодаті, яка закликає нас до відповідального вчинку. Відповідальність включає в себе готовність подивитись на себе критично. Ми визнаємо та каємося, якщо ми, наші церкви, наші теології стали самовдоволеними, зорієнтованими на себе та власні потреби, нехтуючи нашим найголовнішим завданням – бути «сіллю та світлом для с бути «сіллю та світлом для світу» (Матвія 5:13-16). Відповідальність включає в себе готовність до незручностей. Ефективні економічні санкції проти Росії неминуче вплинуть на стандарти життя в наших громадах. В цьому випадку завданням Церков є виступати у ролі посередників та привертати особливу увагу до найуразливіших у нашому суспільстві, в країнах СПЦЄ та за їх межами – через те, що війна в України призведе до катастрофічних наслідків у вразливих країнах глобального Півдня (наприклад, до підвищення цін на продукти харчування та гас).
Проявляти солідарність
Ми солідарні з українським народом, який зазнає жахливого лиха. Ми солідарні із тими в Росії, хто є готовим піти на штрафи чи, навіть, ув’язнення через свою мужність критикувати путінську війну. Ми солідарні із народами сусідніх держав, які відчувають загрозу. Ми підтримуємо їх в наших молитвах, словах та діях. В той самий час, ми чітко заявляємо про наше засудження путінської агресивної війни і не вважаємо, що весь російський народ є відповідальним за неї. Ми твердо відкидаємо будь яку діяльність та настрої спрямовані проти росіян.
Працювати заради примирення
Як Церкви, ми є свідками тієї істини, що цей світ примирився з Богом через Христа, а ми покликані бути вісниками цього примирення (2 Коринтян 5:17), але не лише з Богом, але й всім людством (Ефесян 2:14-16). Історія свідчить про те, що тривалий мир потребує примирення. Війна Путіна проти України та його погрози убік НАТО та західних країн демонструють, що після закінчення холодної війни можливості для щирого та тривалого примирення були втрачені, а прихована ненависть, упередження та стереотипи залишились. В той час, як ця війна спонукає до нових міркувань з питань безпеки, захисту та співпраці в Європі, ми зобов’язуємось прийняти участь в цьому процесі, не в останню чергу через наше залучення до примирення в Україні та за її межами.
3. Як Церкви, ми допомагаємо
Як Церкви, ми жертвуємо
Ми, як Церкви покликані жертвувати та допомагати тим, хто має в цьому потребу (Матвія 25:40). Термінові дії церков включають в себе надання практичної допомоги тим, хто тікає, рятуючись від війни та тим, хто залишився в Україні, в той самий час продовжуючи підтримувати біженців з інших частин світу. Це і є активна благодійність. Ми дякуємо всім, хто є залученим до цього. У багатьох європейських країнах були сформовані церковні мережі, організована фінансова, речова, логістична та інтеграційна підтримка.
Як Церкви, ми проявляємо гостинність
Церкви приймають біженців та є гостинними до наших сестер та братів у нужді (Євреям 13:2). Вже близько трьох мільйонів людей були змушені покинути Україну; безліч людей перемістились в межах країни. Ми підтримуємо практичною допомогою та в молитвах країни, що межують з Україною, та найактивніше приймають її мешканців. Очікується ще більше людей, які покинуть свій дім в пошуках прихистку в інших європейських країнах. Держави-члени ЄС вперше активували Директиву про тимчасовий захист, тим самим дозволивши надавати підтримку потребуючим, не вдаючись до бюрократії. Інші країни також швидко надали біженцям полегшений доступ до безпеки. Ми бачимо в цьому чудовий знак європейської солідарності з Україною. Ми підтримуємо в молитві всіх тих, хто активно допомагає біженців та приймає їх.
Рада Спільноти Протестантських Церков Європи (СПЦЄ) Страсбург, 18 березня 2022