Певно, якби не фігура Баха, ми б не побачили світового музичного мистецтва у тому вигляді, яке воно має сьогодні. Бах підняв церковну музичну творчість на висоту, доти їй не відому.
Для будь-якого музиканта твори Баха – це основа, на якій виростає все те, що ми називаємо справжнім музичним мистецтвом. Бах зробив церковну музику перлиною цього мистецтва, втіливши її у прийнятні форми, які добре сприймаються слухачем.Його фуги перетворили орган із церковного на концертний інструмент. Найвідоміша його фуга ре мінор – це зразок органної музики.
«Всякий, хто любить орган – є трохи лютеранином»
Йоганн Вольфганг фон Гете
Будучи лютеранином, Бах розвинув та систематизував музику власне лютеранського богослужіння, створивши численні кантати, хорали та ораторії. 200 церковних кантат для лютеранських служб – це лише невеличка частинка творчого доробку музиканта. Найвідоміша з них – «Прокиньтесь, кличе нас голос» заснована на одному з лютеранських хоралів. Бах часто брав саме хорали за основу своїх складних поліфонічних творів, таких як, наприклад, «Музичне приношення».
Йоганн Себастьян Бах народився 21 березня 1685 року в м. Айзенах у лютеранській родині. Батьки його були музикантами, проте вони померли, коли Йоганнові було всього 10 років, через що старшому братові довелося взяти на себе обов’язок за його виховання. Він учив малого Йоганна гри на клавірі та органі.
У віці 18 років Йоганн Бах вже працює придворним органістом та концертмейстером у Веймарі.
У 1717 році стає капельмейстером у князя Леопольда фон-Ангальт-Кетена. Тут пише Бранденбурзькі концерти та Англійські і Французькі сюїти.
В ті часи для Церкви дуже важливим було донести до прихожан чисте Євангеліє. Зробити це якомога яскравіше та емоційніше можна було за допомогою музики. Цю задачу і виконав Бах. Емоційністю, драматизмом, глибокою духовністю просякнуті основні його твори – «Страсті за Матвієм» та «Страсті за Іоанном», що являють собою справжній музичний переказ євангельської історії, яка оповідає нам про страждання Христа. До речі, українською мовою «Страсті за Матвієм» було перекладено Тетяною Островською, і в цьому варіанті перекладу твір звучав у 2000-х роках у Київській опері.
З 1723 року і до кінця свого життя Бах служив кантором у Церкві Святого Фоми в Лейпцигу. Саме тут була написана музика для недільних служб, літургій та свят, зокрема – меса сі мінор.
Деякі Бахові хорали мають за основу традиційні лютеранські гімни. Наприклад, мелодія твору Лютера «Твердиня наша – Бог» є мотивом багатьох творів відомого композитора.
Бах вірив, що в музиці втілюється його любов до Бога та служіння Йому. На багатьох його рукописах зустрічаємо слова «Soli Deо Gloria» – «тільки Богові слава».
Помер видатний композитор у Лейпцигу 28 липня 1750 року після невдалої операції, пов’язаної із зором.
Золота колекція у 1000 створених ним музичних композицій – це сфера, що була віддана в ньому та надихалася лише Богом та глибоким розумінням покликання та служіння Йому.
Поважність особистості та усього творчого спадку композитора, проте, не відміняє його сповненого жвавої енергії, радості та оптимізму ставлення до життя. Прикладом цього слугує напівжартівливий, просякнутий радісним очікуванням, із нотками гумору, твір митця, що зветься “Кавова кантата”, який добре слухати в доданок до вранішнього каппучіно.
“О, яка жадана кава,
Й.С. Бах «Кавова кантата» (між 1732-1734 р.)
Мов цілунки, солодкава,
І ніжніша за мускат.
Кави, кави, кави я бажаю
Вдячна буду я без краю,
Так, щойно лиш почую я цей аромат!”
(фрагмент) Переклад – Максим Стріха