Німеччина посідає друге після Польщі місце за кількістю прийнятих українських біженців серед країн Європейського Союзу. За останніми даними, статус тимчасового захисту в Німеччині отримали 967 000 тисяч осіб. Значна кількість із них (115 000) знаходиться в Баварії. Євангелічно-Лютеранська Церква Баварії та пов’язані з нею організації активно допомагали та продовжують допомагати біженцям з України з перших днів початку повномасштабної війни.

Біженці з України в Європі

У Нюрнберзі – найбільшому історично лютеранському місті Баварії, і його околицях до процесу надання допомоги долучився фонд SinN (скорочення від Seelsorge in Nürnberg – Душепіклування в Нюрнберзі), який з 2007 року займається роботою з переселенцями з колишнього СРСР, які, на сьогоднішній день, складають 9% від числа лютеран у Баварії. Частина з них приїхали, в тому числі, з України, тож на момент прибуття перших біженців з України фонд уже мав досвід роботи з вихідцями з нашої країни.

Про роботу SinN з українськими біженцями в Нюрнберзі та його околицях розповіла керівник російськомовного проекту фонду, історик та славіст доктор Сабіне Арнольд:

Доктор Сабіне Арнольд

«Вже 24 лютого за нашою ініціативою відбулася перша молитва за мир. 26 лютого ми провели її у найбільшій церкві Нюрберга – Лоренцкірхе. З того часу такі молитви відбуваються там щоп’ятниці о 17:00. Молитви читаються німецькою, українською та російською мовами. Крім того, за нашої участі раз на місяць у лютеранській церкві Святого Леонарда відбуваються російськомовні богослужіння, які відвідують біженці з України».

Щотижнева молитва за мир в Україні в Лоренцкірхе

Крім духовної опіки, біженці потребують облаштування побутового життя. Тільки в Нюрнберзі на даний момент перебувають близько 8000 тих, хто втік від війни в Україні, половина з яких діти, а серед дорослих 80% – жінки. Хоча уряд Німеччини надає безпрецедентно велику допомогу, їм важко орієнтуватися в іншій країні, часто без знання мови. Виникають складнощі й у роботі урядових та комунальних установ, які не були готові до прибуття такої кількості біженців. Сабіне Арнольд також розповідає про те, яку допомогу церква надає через фонд SinN:

«Наша мета – допомогти біженцям адаптуватись у суспільстві. Коли приїхали перші біженці, наші співробітники та волонтери одразу почали допомагати. Вони шукали їм житло, організовували соціальну кухню, проводили роз’яснювальну роботу з комунальними установами. Фонд організував для новоприбулих курси з вивчення німецької мови. Також ми написали проект «Ти – особливий» для допомоги дітям біженців з особливостями психоневрологічного розвитку та знайшли для нього фінансування.

Заняття для дітей з особливими потребами

З 2007 року фонд організовує денні табори в районі Швайнау, де мешкає особливо багато мігрантів, у тому числі російськомовних. Вони проходять у приміщенні церкви Святого Хреста, де раніше розташовувався орган одеської кірхи Святого Павла. Цього року до участі у таборі ми залучили дітей-біженців з України, а їхніх батьків – до допомоги в організації. Останній із таких таборів проходив 8-12 серпня, у ньому взяли участь 60 дітей, половина з яких – українські біженці».

Денний табір в Кройцкірхе

Нюрнберг – лише одне із міст Німеччини, де лютеранська церква служить біженцям з України. Близько 5000 тисяч з них знаходяться в Регенсбурзі – місті-побратимі Одеси та його околицях. Регенсбург – невелике місто, і лютерани у ньому становлять меншість. Незважаючи на це, місцеві євангелічні організації активно надають біженцям допомогу. Соціальним хабом лютеранського деканату Регенсбурга є старовинна будівля Alumneum, де розташований офіс декану. Приміщення Alumneum активно використовуються для освітньої та соціальної роботи.

Зокрема, у цьому приміщенні знаходиться офіс фонду Evangelisches Bildungswerk Regensburg (EBR, Євангелічний освітній центр м. Регенсбург). Команда EBR швидко відреагувала на прибуття перших біженців з України та включилася до надання їм різнобічної допомоги.

Доктор Карстен Ленк, керівник EBR розповів: «Першим українським біженцям, що прибули, було складно знайти курси вивчення німецької мови, щоб адаптуватися в новій країні. Тому ми організували для них групи на базі Alumneum, щоб вони могли відвідувати їх доти, доки не з’явиться можливість розпочати навчання офіційно».

Пастор церкви Святого Івана в Регенсбурзі Клаус Гьольднер (зліва), доктор Карстен Ленк, диякон Олександр Жакун с дружиною Наталією та сином Богданом біля входу в будівлю Alumneum

Завдяки підтримці церкви та дуже щедрому індивідуальному пожертвуванню, фінансуванню – в Залі Мартіна Лютера в Alumneum, де до цього регулярно проходили зустрічі у форматі сімейного кафе для місцевих жителів, було відкрито «Українське кафе». Воно відчинило двері для українських жінок та їхніх дітей, які складають більшість біженців, і працює щопонеділка у другій половині дня та в п’ятницю вранці. Дорослі можуть прийти та насолодитися безкоштовними напоями, а також стравами, які приготували волонтери – за дуже низькою ціною. Для дітей у кафе організовано ігровий простір. Команда EBR прагне, щоб «Українське кафе» стало безпечним місцем для зустрічей, знайомства та спілкування. Під час зустрічей завжди присутні організатори, які володіють українською, російською та польською мовами, а також україномовний психолог.

Дитячий куточок в Залі Мартіна Лютера
Інформація про “Українське кафе”

Біргіт Кох, одна з організаторів проекту, ділиться своїми враженнями: «Підтримка та допомога жителів Регенсбурга були дивовижними. Стільки волонтерів зв’язалися з нами та запропонували допомогу!» Команда вже планує нові курси для відвідувачів, наприклад, курси матері та дитини.

Лютерани Баварії, як і всієї Німеччини, вже надали і продовжують надавати величезну допомогу біженцям з України. Описане в статті – лише невеличка частина усієї картини. Співробітники церкви та її фондів, волонтери, за підтримки щедрих жертводавців, використовують уже наявний досвід роботи з іншими групами населення, творчо пристосовуючи його для ситуації, що склалася, і тим самим виконують заповідь Господа: “Як тубілець із вас буде для вас приходько, що мешкає з вами, і ти будеш любити його, як самого себе” (Левіт 19:34)

Олександр Жакун, диякон НЄЛЦУ в Одесі