7 травня єпископ НЄЛЦУ Павло Шварц та Президент Синоду Олександр Гросс взяли участь в онлайн-заході “Берлінський день молитви”, який був організований Товариством з розповсюдження Євангелія (ТРЄ).
Пастор Гросс розповів про початок війни й ті проблеми, з якими стикнулися громади Одещини, про ситуацію в громаді села Зміївка, яке на даний момент окуповано російськими військами, а також про гуманітарну ситуацію на Південному Заході України: біженців з Херсонської області та загрозу нападу з боку самопроголошеної Придністровської республіки. Церква зреагувала на виклики, надавши допомогу сотням людей в Одесі та селах, де працюють громади НЄЛЦУ, приймаючи біженців в Церковному Центрі Святого Павла та надаючи їм роботу та житло в Петродолинському.
Єпископ Павло Шварц доповнив його доповідь, згадавши про ситуацію в інших громадах, зокрема в окупованому Бердянську та Церкві загалом. Окремо він звернув увагу на ситуацію в Харкові, північні райони якого майже зруйновані, а відтак, 800 тисяч людей, що залишилися в місті, потребують як матеріальної, так і духовної підтримки. На цьому тлі обнадійливою виглядає співпраця між різними християнськими церквами, які працюють в тісному партнерстві. Вона розпочалася вісім років тому, коли Росія напала на Україну і змусила церкви переглянути свою теологію. Під час виступу Павло Шварц розкритикував наївний пацифізм багатьох християн:
“Війна в Україні не розпочалася в лютому цього року — вона розпочалася ще у 2014-му. З того часу переважна частина українських протестантів перестали бути церквами з пацифістськими поглядами. Досвід перебування під обстрілами та в окупації змінює суто теоретичні погляди на світ. Тому ми постійно наголошуємо, що не потребуємо миру за будь-яку ціну.
Що нам, окрім обстрілів, військових подій та гуманітарних проблем, також було важко отримувати дивні повідомлення з церков зі Сходу України, а також від деяких братів і сестер із Заходу країни, які кажуть, що Україна має здатися і прийняти [владу] Росії на своїй території. Не менш важко сприймати “піклування” християн Західної Європи на зразок такого: Україні потрібно перестати давати зброю, адже це зменшить кількість жертв.
З нашої перспективи це звучить трагічно і цинічно. Бо люди перебувають під обстрілами або відчули жахи російської окупації, люди знають про релігійні переслідування в Російській Федерації та окупованих територіях і пам’ятають ставлення до віруючих в Радянському Союзі, коли наша Церква була під цілковитою забороною на території України.
Ми не хочемо цього, бо для нас свобода бути християнами є важливою. Тому ми молимося за свою країну, підтримуємо своїх захисників і свою армію. Так чинить переважна більшість християнських конфесій. Ми переконані, що це християнській підхід — любити свій народ, бути відважними, щоб говорити про гріх навіть у такий важкий час”.
Серед інших виступаючих під час “Берлінського дня молитви” були президент ТРЄ Білл Холлер, консул України в Мюнхені Дмитро Шевченко, генеральний секретар Ради місіонерських служінь Андреас Муд, представник Німецького Євангелічного Альянсу в Бундестазі Уве Хеймовскі, пастор і музикант Хайко Бройнінг, теолог Філіпп Кірилл Принц Пруський, куратор ТРЄ сестра Тереза Зукіч, а також Тетяна Арістархова, українка з Харкова, яка зараз живе в Німеччині.
Молитви та виступи учасників (німецькою мовою) завантажені на YouTube-каналі Білла Холлера.