Святкування Дня Реформації під час війни – це можливість засвідчити, що незважаючи на обставини Бог разом з нами, через своє Слово і Таїнство Святого Причастя, через молитву чи в служіння ближньому. Свято нагадує про надію, яку ми, як християни, маємо в Господеві.
Цього року я святкую День Реформації разом з парафіянами Кременчука, Полтави і Харкова під час богослужінь 29-30 жовтня, а також буду 31 жовтня на відкритті київського офісу Світового служіння Всесвітньої Лютеранської Федерації, яке розпочинає системну гуманітарну працю в Україні.
Ми з надією дивимося в майбутнє. Хоча частина парафіян виїхала закордон і в інші міста, ми дуже раді, якщо їм вдалося долучитися до місцевих лютеранських громад. Ймовірно, що частина ще повернеться, але є й ті, хто вже вирішив залишитися на новому місці. Ми намагаємося підтримувати контакт з тими, хто виїхав, але розуміємо і шануємо їх рішення розпочати нове життя. Головне, щоб вони змогли знайти для себе нову спільноту. Я також радію, що до наших громад приєднувалися нові люди, і навіть пройшло декілька конфірмацій. Хоча ми намагаємося відділяти гуманітарну допомогу від участі в богослужінні, адже для нас дуже важливо, щоб це був добровільний вибір людини, наша робота є свідченням Божої доброти..
Ми святкуємо День Реформації нагадуючи собі, як Церкві, про потребу постійного осмислення свого духовного фундаменту. Тому я пропоную задати собі сьогодні декілька запитань:
- Чи вірно ми розуміємо спасіння по вірі через благодать, і як це впливає наше життя?
- Чи служіння Христу є основою нашого життя?
- Чи проповідь Євангелія і Таїнства є тим до чого ми хочемо з радістю запрошувати інших?
- Чи залишається і далі Святе Письмо нашим авторитетом, а практика його щоденного читання є чимось звичним в громаді?
- Що означає святкування дня Реформації перед обличчям війни для нас і нашої громади?
- Які перспективи для нашої громади в майбутньому, з огляду на те, що багато її членів виїхало, але також є й ті, хто доєднався за останній час?
- Що б ви хотіли сказати про цьогорічний День Реформації церквам в інших країнах?
І в мирний час День Реформації – це нагадування, що правда має свою ціну, без неї не можливо побудувати справедливий мир. Сподіваюсь, що і для наших сестер і братів у Німеччині і в інших країнах ці питання є також важливими, і свято Реформації є стане гарною нагодою спитати себе: «Хто ми?» і «Куди ми прямуємо?»
Павло Шварц, єпископ НЄЛЦУ