І я був мертвий,- і ось, Я живий на віки віків. Я маю ключі від смерті й від аду. (Об.1:18)
Дорогі брати та сестри!
Ми відзначаємо свято Воскресіння Христового на тлі війни. Її гостра фаза почалася незадовго до початку Страсного Часу, і ми міркували про страждання Ісуса, страждаючи самі та безсило спостерігаючи за стражданнями інших мешканців України. Ми бачили насильство, брехню та несправедливість, породжені наскрізь порочною ідеологією російської держави. Ми переконалися, що наші вороги живуть у світі своїх ілюзій, на “біле” говорять “чорне”, нахабно брешуть і намагаються заплутувати оточуючих, коли їх ловлять на очевидних злочинах. Вирази “не все так однозначно”, “ми не знаємо всієї правди” та “це фейк та провокація” зараз можна зустріти все частіше. Тільки вони звучать зараз на тлі зруйнованих міст і тіл тисяч убитих мирних жителів.
Але також ми побачили, як ця система, збудована на брехні та корупції, після спроб залякати нас у перші дні, показала свою неефективність, зіткнувшись із опором тих, хто просто захищає свій будинок, своє життя та свою країну. Хто щиро, а не декларативно, готовий пожертвувати життям заради вільного майбутнього всіх мешканців України. Під їхніми ударами ворог відступив від Києва та Миколаєва і зараз намагається завдати відчайдушного удару на Донбасі, щоб хоч якось виправдати агресію та тисячі смертей своїх солдатів, які загинули за ілюзорні цінності.
На наших очах ілюзія розбивається на справжність. Гасло цього Великодня передає пряму мову Ісуса: “І я був мертвий,- і ось, Я живий на віки віків”. Це дуже прості слова, вони є однозначними. Могила Ісуса справді виявилася порожньою. Десятки свідків повідомляли, що зустрічали воскреслого Христа. І, нарешті, Церква, основою якої є віра в Його воскресіння, пронесла її крізь віки, буквально до невпізнання змінивши світ.
І все це не можна списати на “фейк” чи спецоперацію давньоримських спецслужб. Переконаність у справжності воскресіння Ісуса спонукає нас слідувати за ним шляхом любові, віддаючи себе не за ілюзорні цінності, а за наших ближніх. Чи служимо ми на фронті, чи допомагаємо ми силам оборони як волонтери, чи ми надаємо допомогу біженцям або виконуємо покликання на своєму робочому місці – ми крок за кроком наближаємо перемогу життя над смертю, миру над насильством, щирості над лицемірством, творення над руйнуванням.
Ісус каже: “Я маю ключі від смерті й від аду”. Він обіцяє тим, хто слідує за ним шляхом самозречення вічне життя. І ми можемо покластися на цю обіцянку, тому що за ним стоїть Його справжнє воскресіння.
Христос Воскрес! Воїстину воскрес!
Павло Шварц, єпископ НЄЛЦУ